Olegovna Volkov
?>

Вгостях у весни ще ховаються по байраках сірі брили злежаного снігу, вночі морозець притрушує білою пудрою зелене листя осоки на болоті, а вже красується золотими сережками ліщина і на пригрітих сонцем галявинах випинаються молодими соковитими стрілами трави. у таку пору я поспішаю в ліс. поспішаю в гості до самої весни. ранок теплий, сонячний. дихає свіжістю земля. ніколи ліс не пахне так солодко і терпко, як у цю вранішню годину. сльозяться крихітні струмки, шукають дорогу до річечки. ліс живе передчуттям зеленої повені листя і трав. він посвітлішав, виграє новими кольорами, звуками. чуєте, з вільшаника долинає голосна пісня: при-ди- чай- чай- хто ж це запрошує випити чаю? та це ж співочий дрізд! він зовсім недавно повернувся з далекої африки і тепер спішить повідомити про це ніжними трелями. дрозда підтримують і зяблик, і шпак. вони також радіють, повернувшись до рідного лісу. синиця, яка ніколи не бачила заморських земель, дивиться на них з особливою заздрістю. а от вівсянка і досі не йме віри, що настала весна. сидить на сосновій гілці і все перепитує: «чи це так? чи це так? » «так, так, так», - відповідає їй дятел. «угу, угу», - підтакує кільчаста горлиця. здається, пернате населення лісу шаленіє від п'янкого повітря, світла, тепла. йду лісовою стежкою і скрізь бачу прикмети весни. серед чагарників пурхає метелик-кропив'янка. на його крильцях - справжня веселка: чорні, жовті, коричневі розводи на червоному тлі, блакитна мережка. і раптом не стало метелика. де ж він подівся? ага, сів на торішню траву, склав крильця і став непомітним. гарно замаскувався. а коли розгорнув крильця - у повітря знов злетіла барвиста квітка. побачив я і сонечко. воно сиділо на сухому стеблі деревію і ніяк не могло відважитись на політ, хоч і піднімало червоні з чорними цятками надкрилля. узяв я комашку в долоню і зігрів своїм диханням. сонечко розправило крильця і зникло з очей. а в траві під кущем ліщини затаїлося зайченя: і, не ворухнулось, коли я обережно пройшов мимо. цілий день бродив я весняним лісом. а під вечір зяблик попередив мене: збирається на дощ. на гарну погоді він співає веселу пісеньку, а перед дощем починає одноманітно рюмити. точна прикмета. ще жодного разу не підвів мене пернатий барометр*. що ж, пора йти додому. (357 слів)за степаном мацюцьким *барометр – прилад для вимірювання атмосферного тиску. 6. відшукай і випиши з твору слова, якими автор описує: осоку - … , ліщину - …, траву - …, метелика - …. 7. постав і запиши два запитання за змістом твору. 1) 2) 8. поміркуй і запиши, чому твір степана мацюцького «в гостях у весни» має таку назву. запропонуй свій заголовок.

Украинская литература

Ответы

Vasileva

питання 1)який птах повернувся  з далекої  африки?   2)чому синиця  дивиться  на співучого дрозда ,і шпака з особливою заздрістю?                                                                                                         в творі  " в гостях у весни"автор описує  про свій похід до весняного лісу ,  в якому після зими  природа наповняється  різноголосими звуками і різнобврвними кольорами.автор  дослухується  доцих звуків  і приглядається  і усю не повторну красу  намагається передати нам . я б цей  твір назвала  "  у  передчутті  весни"  або "незвичайна весна" ," казковий ліс"

Veronika343

любовний трикутник – молода красива дівчина, її коханий та багатий, старий та потворний жених-нелюб, що стає на заваді їхньому щастю. адже саме суспільне становище визначає можливості людини та її владу над іншими.

головна героїня п’єси наталка – проста сільська дівчина. вона розумна, працьовита, скромна. наталка самовіддано любить матір, шанує старших. вона щиро кохає бідного наймита петра, і хоча до неї сватаються навіть багаті женихи, вона залишається йому вірною.

наталка розуміє, що шлюб лише із матеріального розрахунку не принесе їй щастя, вона розривається між коханням до петра та бажанням облегшити долю матері. і коли вже петро повертається, в неї не виникає сумніву, який вибір буде правильним.

наталка любить матір і дуже піклується про неї. коли вона бачить материні страждання через скруту, вона дає згоду на шлюб з возним. мати бажає наталці добра, вона вважає, що вдалий з фінансової точки зору шлюб – вірний до цього шлях, бо сама пізнала всі «радості» вбогості. проте, наприкінці твору вона змінює свою позицію під впливом обставин та благословляє шлюб наталки з петром.

vbg238

народився володимир іванович даль 10 листопада 1801 року в невеликому селищі луганський завод (нині – луганськ) у високоосвіченої сім'ї. батько його був лікарем і лінгвістом, а мати – піаністкою. вона знала кілька мов і цікавилася літературою. тому зовсім не дивно, що володимир отримав хорошу освіту. володимир даль був дуже прив'язаний серцем душею до рідного краю, і пізніше він навіть взяв собі псевдонім «козак луганський». під цим псевдонімом було опубліковано перший твір. освіту володимир даль отримав в петербурзькому морському кадетському корпусі. закінчивши в 1819 році училище, він відправився служити на флот. але незабаром після декількох років даль вирішив обрати зовсім інший шлях – він почав серйозно вивчати медицину в дерптському університеті (нині тартуський університет).

Ответить на вопрос

Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:

Вгостях у весни ще ховаються по байраках сірі брили злежаного снігу, вночі морозець притрушує білою пудрою зелене листя осоки на болоті, а вже красується золотими сережками ліщина і на пригрітих сонцем галявинах випинаються молодими соковитими стрілами трави. у таку пору я поспішаю в ліс. поспішаю в гості до самої весни. ранок теплий, сонячний. дихає свіжістю земля. ніколи ліс не пахне так солодко і терпко, як у цю вранішню годину. сльозяться крихітні струмки, шукають дорогу до річечки. ліс живе передчуттям зеленої повені листя і трав. він посвітлішав, виграє новими кольорами, звуками. чуєте, з вільшаника долинає голосна пісня: при-ди- чай- чай- хто ж це запрошує випити чаю? та це ж співочий дрізд! він зовсім недавно повернувся з далекої африки і тепер спішить повідомити про це ніжними трелями. дрозда підтримують і зяблик, і шпак. вони також радіють, повернувшись до рідного лісу. синиця, яка ніколи не бачила заморських земель, дивиться на них з особливою заздрістю. а от вівсянка і досі не йме віри, що настала весна. сидить на сосновій гілці і все перепитує: «чи це так? чи це так? » «так, так, так», - відповідає їй дятел. «угу, угу», - підтакує кільчаста горлиця. здається, пернате населення лісу шаленіє від п'янкого повітря, світла, тепла. йду лісовою стежкою і скрізь бачу прикмети весни. серед чагарників пурхає метелик-кропив'янка. на його крильцях - справжня веселка: чорні, жовті, коричневі розводи на червоному тлі, блакитна мережка. і раптом не стало метелика. де ж він подівся? ага, сів на торішню траву, склав крильця і став непомітним. гарно замаскувався. а коли розгорнув крильця - у повітря знов злетіла барвиста квітка. побачив я і сонечко. воно сиділо на сухому стеблі деревію і ніяк не могло відважитись на політ, хоч і піднімало червоні з чорними цятками надкрилля. узяв я комашку в долоню і зігрів своїм диханням. сонечко розправило крильця і зникло з очей. а в траві під кущем ліщини затаїлося зайченя: і, не ворухнулось, коли я обережно пройшов мимо. цілий день бродив я весняним лісом. а під вечір зяблик попередив мене: збирається на дощ. на гарну погоді він співає веселу пісеньку, а перед дощем починає одноманітно рюмити. точна прикмета. ще жодного разу не підвів мене пернатий барометр*. що ж, пора йти додому. (357 слів)за степаном мацюцьким *барометр – прилад для вимірювання атмосферного тиску. 6. відшукай і випиши з твору слова, якими автор описує: осоку - … , ліщину - …, траву - …, метелика - …. 7. постав і запиши два запитання за змістом твору. 1) 2) 8. поміркуй і запиши, чому твір степана мацюцького «в гостях у весни» має таку назву. запропонуй свій заголовок.
Ваше имя (никнейм)*
Email*
Комментарий*