Сочинение на ьему: "чи все у житті вимірюється грошима№ за повестью"сто тысяч" гдето на 2 странички тетрадного листа. заранее

        у наш час гроші заполонили усі сфери життя людей. вони переслідують кожного під час роботи і навідпочинку, у колі колег, друзів, сім"ї. та далеко не все у нашому житті вимірюється грошима!  

        підтверження цьому я пропоную знайти на сторінках відомої багатьом українцям   трагікомедії "сто тисяч", що вишла з під пере майстерного письменика івана    карпенка-карого. головний герой твору -  герасим никодимович калитка - намагається все перевести в грошовий еквівалент. йому чужді такі поняття, як "справжня дружба" або "щире кохання", калитка у всьому шукає вигоди. та чи пренесе це йому щастя?      

      фальшиви гроші засліпили   гирасима, стали для нього метою, чи не найголовнішою в житті, а потім вони ж скалічили його душу, загубили людське начало   героя і ледь не забрали життя (втративши п'ять тисяч калитка пробує повіситися, але його врятував   бонавентура).  тобто   ми самі спостергаємо, що гроші є корисними лише тоді, коли вони зароблені чесною працею і розумно витрачені, а не коли людина згорає єдиною думкою - як багато їх заробити, навіть пальцем не поворохнувши.

      я вважаю, що автор вміло втілив у образі герасима калитки багатьох пересічних людей, які були і будуть в нашому світі. я щиро сподіваюсь, що ті, хто прочитали цей твір, все-таки замисляться над своїм світосприйняттям, ставленням до грошей і до інших людей, і спробують змінити себе накраще!

Рік написання – точна дата не вказана. Вважається, що пісня написана приблизно у 40-60 рр. 17 століття (в період визвольних змагань під приводом Богдана Хмельницького)

Тема “Ой Морозе, Морозенку”: зображення героїчної смерті козака Морозенка в бою проти татар.

Ідея “Ой Морозе, Морозенку”: уславлення подвигу патріотів, що віддали життя за визволення народу.

Основна думка “Ой Морозе, Морозенку”: нічого не бояться козаки, заради щасливого життя народу вони ладні пожертвувати власним життям; народ, що б’ється за свою незалежність, неодмінно переможе.

Жанр “Ой Морозе, Морозенку”: історична пісня.

Художні засоби “Ой Морозе, Морозенку”

Художні засоби твору підпорядковані його ідейному змісту:

Епітети: «славний козаче», «буйне військо», «голова завзята», «тяжке горе», «білий світ».

Метафори: «Вкраїна плаче», «Морозенко… сивим конем виграває», «живцем серце виривали», «Україна славою покрита».

Гіпербола: «татар велика сила», з вирваним серцем герой із Савур-могили споглядає Україну.

Риторичні оклики: «Дивись тепер, Морозенку, Та на свою Україну!», «Тяжким горем та сльозами, Та кров’ю полита!»

пестливі слова – козаченьки, казаченьків.

Різко протилежні емоційним забарвленням тропи, що змальовують ворогів: вони прокляті, татарська орда порівнюється із страшним громом і чорною хмарою, яка «світ закрила».

Постійний епітет «велика сила» вказує на те, що татар було набагато більше, ніж козаків, проте хоробрі воїни відважно кидаються в бій, захищаючи свої землі.

Композиція “Ой Морозе, Морозенку”

Твір має свого роду обрамлення — починається і закінчується уславленням мужності козацького ватажка Морозенка.

Експозиція: похід козаків на татар під керівництвом Морозенка.

Зав’язка: бій з ворогом.

Кульмінація: полон та катування героя.

Розв’язка: сум матінки-України з приводу смерті свого сина.

В інших варіантах цієї пісні Морозенко — преславний козак, який «на три милі кругом себе кладе ворожого трупу», у бою за ним «тече кривавая річка. Ні страху, ні втоми не знає молодий воїн, і лише численність ворогів здолала героя. Терплячи страшні муки, Морозенко не кориться, він виявляє незвичайну витривалість, зневажає смерть і з думкою про Україну гине.

Характеристика образу Морозенка “Ой Морозе, Морозенку”

Образ Морозенка став узагальненим образом захисника вітчизни. В одних варіантах пісень герой бореться з «ляхами-панами», в інших — з турками, татарами, з «турком-шведом» чи просто з лихими ворогами.

Основною рисою Морозенка була насамперед любов до Батьківщини, готовність завжди виступити на її захист, виняткова мужність у боях з ворогом.

На які цикли поділяються суспільно-побутові пісні? Що в них є спільного?

Суспільно-побутові пісні поділяються на козацькі, кріпацькі, чумацькі, бурлацькі, рекрутські та солдатські, наймитські й заробітчанські пісні. У суспільно-побутових піснях відтворене життя наших пращурів, пісні наповнені душевними переживаннями.

Козацькі пісні оспівують героїзм захисників рідної землі, їхню готовність пожертвувати родинним затишком і навіть життям заради її незалежності, в таких піснях досягають емоційного зеніту мотиви прощання з родиною та героїчної загибелі козака, передусім відображено емоції героя, а не самі вчинки.

Чумацькі пісні відображають життя чумаків, які заради добробуту своїх родин покидати домівки, ішли чумакувати.

Кріпацькі пісні відображають тяжке підневільне життя селян, протест проти приниження людської гідності й безправ'я.  

Бурлацькі пісні сповнені тугою за батьківщиною, сім'єю; у них передано важку працю бурлака й зневажливе ставлення хазяїна до нього (бурлаки (заст.) — це селяни, які, тікаючи від закріпачення, наймалися на тимчасові заробітки, вони зазнавали поневірянь, терпіли голод і тяжку працю, проте були вільними).

У рекрутських (рекрут (іст.) — солдат-новобранець) піснях звучить туга за рідним краєм, домівкою, родиною, висловлюється протест проти панів, які насильно віддавали в солдати українських хлопців-кріпаків.  

У солдатських піснях передана туга за рідним краєм, показана важка муштра.

У наймитських й заробітчанських піснях ідеться про долю наймита, якого хазяї зневажають, примушують після тяжкої роботи.

Объяснение:

УДАЧИ И ПОЛУЧИТЕ 5