життя людині дається один раз. цей неоціненний талісман дарує всевишній кожному, і наше право розпоряджатися цим талісманом: чи віддати його на картання, чи, може, разом з ним нести між люди світлий промінь щастя та радості.
моральні зусилля необхідні людині в процесі боротьби за саму себе, за становлення себе як різносторонньої і гармонійно розвиненої особистості. прагнучи затвердити людську сутність, людина удосконалює свої якості.
глибокий сенс вислову: "людина — це звучить гордо! " — розуміється тільки завдяки формуванню громадської самостійності людини-особистості, яка знає, що вона насправді чинить у світі і яка відповідає за свої справи. відповідає, керуючись вищими моральними ідеалами і принципами. вони припускають не тільки доброту і працелюбність, чесність і порядність, але й вироблення потреби і уміння відстоювати свої погляди, переконання, свою честь, гідність.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Чорна рада цитатна характеристика героїв
- «темний він був на очі, а ходив без проводиря, у латаній свитині і без чобіт, а грошей носив повні кишені. що ж робив із тими грішми? викупив невільників із неволі. іще ж до того
знав лічити усякі болісті і замовляти усякі рани. може він своїми молитвами над недужими, а може і своїми піснями, бо в його піснях лилась, як чари, що слухає чоловік і не наслухається. за теєто, за все поважали його козаки, як батька: і хоч би попоросив у кого останню свитину з плечей на викуп невільника, то й йому оддав усякий» (старий коб-
зар, «божий чоловік»)
«був він син паволоцького пана, по прізвищу чепурного, учився в київський братській школі і вже сам вийшов. як же піднялись козаки з гетьманом остряницею, то він устряв
до козацького війська, бо гарячий був чоловік…. і не всидів би у своїй парафії, чуючи як ллється рідна йому кров за безбожний глум польських консистентів і урядників над укра-
їнцями» (і. шрам)
«був щирий козак, лучче йому з нудьги загинути, ніж панотця навік перечорнити і золоту свою славу гряззю закаляти»(п. шраменко)
-«…був тяжко грошовитий, да й веселий пан із козацтва, що збагатились за десятилітню війну з ляхами… доскочив собі незчисленного скарбу, та після війни й сів хутором коло києва» (м. черевань)