Объяснение:
Гурт, у якій я вбачаю авторитет - це "Антитіла". Вони не лише створюють якісну музику, але й з внутрішнім сенсом. "Антитіла" — український поп-рок-гурт із Києва, що виник у 2008 році. Фронтменом гурту є Тарас Тополя.
Також мене захоплює їх тернистий шлях, який вони успішно пройшли для отримання бажаного. Мені подобається пісня "Вірила", у яку гурт вклав душу та свої сили. З кожною нотою пісня розкривається, а з кожною літерою - сенс стає більш значущим.
Хотілось би відмітити, що їх пісні використовують як саундтреки до сучасних фільмів та серіалів. Таким прикладом є український телесеріал "Школа".
Отже, "Антитіла" - мій улюблений гурт, який може яскраво показати приклад досягнення своєї мети позитивно для сучасників.
Контрольна робота 7 клас
(О’Генрі «Дари волхвів», Г.Веллс «Чарівна крамниця»,Р.Акутагава «Павутинка»)
І.Обери та запиши правильну відповідь.
1.Новела – це:
а)літературний твір, у якому гармонійно поєднано зображально-виражальні засоби, притаманні ліриці та епосу;
б)невеликий за обсягом прозовий твір, у якому йдеться про незвичайну пригоду з напруженим сюжетом, стрімким розвитком подій і несподіваним фіналом;
в)невеликий за обсягом ліро-епічний твір на історично-героїчну, легендарну, фантастичну та соціально-побутову тему з напруженим сюжетом і драматичною, часто несподіваною розв’язкою.
2.Інтрига – це:
а)складне й напружене сплетіння дій персонажів, які задля досягнення поставленої мети вдаються до хитрощів або приховування своїх намірів;
б)крайня, гранична ситуація, що виходить за межі звичайного, надзвичайна;
в)заплутана ситуація, історія розв’язування логічної задачі.
3.Для творів О’ Генрі характерні:
а)захоплива інтрига; б)чітко продумана композиція; в)несподіваний фінал.
4.Гуманізм новел О’ Генрі – це:
а)герої,що випромінюють любов; б)складні філософські питання, які порушує письменник;
в)моральні питання, які хвилюють письменника.
5.У подружжя Джеймс Діллінгем Юнг було дві речі, якими вони дуже пишалися:
а)золотий годинник Джима та волосся Делли; б)золотий ланцюжок Джима та золота діадема Делли;
в)черепахові гребінці прикрашені дрібними коштовними каменями Делли та коштовний записник з золотою застібкою Джима.
Объяснение:
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Цитати до характеристики івана шрама, якима сомка, івана брюховецького за романом "чорна рада"
шрам (справжнє прізвище чепурний)
по одежі і по сивій бороді, сказать би, піп, а по шаблюці під рясою, по пістолях за поясом і по довгих шрамах на виду — старий «козарлюга». був він син паволоцького попа, по прізвищу чепурного, учився в київській братській школі, і вже сай вийшов був на попи. як же піднялись козаки з гетцу маном остряницею, то і він устряв до козацького війська; бо гарячий був чоловік шрам і не всидів би у своїй парафії, чуючи, як іллється рідна йому кров за безбожний глум польських консистентів ,і урядників над українцями, за наругу католиків і унітів над греко-руською вірою. сидів він зимовником серед дикого степу на низу, взявши собі за жінку бранку туркеню; проповідував він слово правди божої і чабанам запорозьким; побував він на полі й на морі з низцями; видав не раз і не два смерть перед очима да й загартовався у воєнному ділі так, що як піднявсь на ляхів хмельницький, то мав з його велику користь і підмогу. ніхто краще його не ставав до бою; ніхто не крутив ляхам такого веремі у тих-то случаях пошрамовано його вздовж і впоперек, що козаки, як прозвали його шрамом, то й забули реєстрове його прізвище. і в реєстрах-то, коли хочете знати, не чепурним його записано. не раз дзвонив старий шрам шаблею; далі, почуваючись, що вже не служить сила, зложив з себе полковництво, постригсь у попи да й почав служити богові.
сомко
а сомко, бачте, навпростець іде, не хоче нікому придіте поклонімося. сомко має в переяславі свої крамні комори в ринку, так васютинцям і звадливо. отак зітнуться, да й до шабель. сомко собі чоловік-дрямота, то й не в догад йому, що святий отець думав, мабуть, заробити собі яку сот-нягу чи дві червоних на рясу. а сомко, знаєте самі, доводиться юрусеві дядько, бо старий хміль держав уперве його сестру ганну; так він і не злюбив, що чура орудує небожем. да ото раз, як з'їхалась до молодого гетьмана старшина да почали радовати про
а сомко, знаєте, який? зараз загориться, як порох. «пане гетьмане,— до юруся,— старого пса непристойно мішати в нашу компані»
іванець брюховецький
васюта хоче собіі гетьманства і не слухає сомка-гетьмана, а запорожці собі гетьманом брюховецького зовуть.
іванець був собі не значний товариш, да за свою щиру службу старому хмельницькому мав велику в його повагу і шанобу. бувало, проживаєш у гетьманському дворі, то й чуєш: «коханий іванець! іванець, друже мій єдиний'» — озветься до його під веселий час, за чаркою. «держись, юру,— каже, бувало, синові,— держись іванцевої ради, як не буде мене на світі: він тебе не ошукає». от юрусь і державсь його ради, і вже було, що скаже іванець, те й свято. мабуть, нечистий напутив його. почав гроші збирати, почав усякому годити, почав прохати уряду в гетьмана. той і настановив його хорунжим. як же ото юрусь не зміг держатись на гетьманстві да пішов у ченці, так іванець, маючи в себе од усіх льохів гетьманських ключі, підчистив щире срібло, скілько його там осталось, да й махнув на запорожжє. а там як сипнув грішми, так запорожці за ним роєм: «іван мартинович! іван мартинович! » а він, ледачий, з усіма обнімається, да братається, да горілкою пої
запорожці так собі його , що зозвали раду, да й бух іванця кошовим. тепер уже він іван мартинович брюховецький. ні на що славне запорожжє, коли такі гетьмани настали!