Це ілюстрація до відомої народної пісні , яку письменник використав у своєму творі. хто з персонажів її виконує? а) маруся чурайб) марічка гутенюкв) лукашг) націєвськийд) макогоненко​

Відповідальність. В цьому слові кожна людина находить свій зміст і вирішує для себе, наскільки вона здатна відповідати за свої вчинки, поведінку, ставлення до будь-яких подій чи оточуючих її людей. Бути відповідальною людиною – це означає бути людиною з великою силою волі, адже потрібно завжди бути готовим прийняти будь-яку ситуацію. Тільки цілеспрямована людина, яка знає чого хоче від життя може бути відповідальною. І тоді виконувати обов’язок перед собою, а також родиною, товаришами знайомими людьми з кожним днем буде легше. Часто люди намагаються уникнути відповідальності та різних обов’язків,знаходячи різні відмовки та причини.

Для кращого ознайомлення дітей з чинним законодавством стосовно відповідальності директором Томашпільського РЦСССДМ спільно з соціальним педагогом Комаргородського ВПУ було проведено виховний захід на тему «Права та обов’язки учнів, відповідальність за власні вчинки». Кожному учневі було донесено, які вони мають права та обов’язки, яку несуть відповідальність за їх порушення, а також під час бесіди кожен міг висловити свою думку, задати запитання та отримати на нього відповідь, показано науково - пізнавальні відеофільми про права та обов’язки дітей. Директор РЦ СССДМ Яна Поповська наголосила, за які порушення та злочини неповнолітні можуть нести кримінальну та адміністративну відповідальність, навела приклади, що може бути за вживання спиртних напоїв, за куріння, а також придбання неповнолітніми алкоголю.

Адже, саме від кожної людини окремо залежить те, яке життя у неї буде, чи досягне вона назначеної мети і чи здійсняться її мрії. Найголовніше у нашому житті це не тільки знати свою мету, а і добиватися її здійсненню. Треба вміти планувати свій день і своє життя так, щоб встигати по всім наміченим справам.

Лукаш — зовсім молодий хлопець («в очах ще має щось дитяче», — читаємо в ремарці), він людина, тому й по-людському розуміє любов як потаємне незбагненне почуття. А для Мавки, як і решти лісових створінь, це цілком природний стан. Проте її любов до Лукаша зовсім не подібна на легкодумні залицяння з Перелесником, які вона знала до цього. Не подібна її любов і на почуття самого Лукаша

Мавка, без сумніву, ідеалізований і сильний образ: на шляху до щастя їі нічого не може зупинити, лісова красуня намагається наблизити дійсність до мрії. Вона без жалю покинула заради «людського хлопця» лісові хащі й могла б знайти з людьми спільну мову, якби вони були такими мудрими, як дядько Лев. Він знав ціну краси й гармонійного співіснування людини з природою, добре знав і те, що протиставити себе природі, знехтувати її закони — значить підрубати гілку, на якій сидиш. Таке ставлення до природи дядько Лев виховував і у свого небожа Лукаша. Він не встигає перейнятися дядьковою наукою: напровесні приходить із далекого села в ліс, а восени дядько Лев помирає. Господарство прибирає до своїх рук обмежена Лукашева мати, а згодом до неї приєднується й достойна її невістка. Мавка ж принесла в Лукашеву хату не тільки красу («умаіча квітками попідвіконню»), з нею прийшла до лісової господи прихильність природи й достаток («Як вона глядить корів, то більш дають набілу»). Однак Лукаш не зміг відстояти своє кохання, не зміг «своїм життям до себе дорівнятись». Його перемогла сіра буденщина із захланною й обмеженою матір’ю. А зрада Лукаша почалася з того моменту, коли поріг його хати переступила Килина.

Життєві засади, що визначають поведінку дядька Лева, його особистий досвід, дбайливе, по-справжньому господарське ставлення до природи роблять цей образ співзвучним нашому часу. Через нього Леся Українка ставить важливу для людства проблему —захист довкілля; саме в ньому втілює одну з головних думок п’єси: людина повинна бути мудрою і обачливою у своїх стосунках з природою, берегти усе живе наземлі. Цей мудрий старий поліщук із чистого душею і благородним серцем стоїть осторонь дрібних сварок і власницького користолюбства. Заступаючись за Мавку перед матір’ю Лукаша, дядько Лев каже: «Та що ти знаєш? От небіжчик дід казали: треба тільки слово знати, то й в лісовичку може уступити душа така самісінька, як і наша». Дядько Лев — типовий образ мудрого знахаря, який своєю розважливою поведінкою урівноважує співвідношення добрих і злих сил природи. Таємниці його мудрості пов’язані зі знанням найпоширеніших народних оберегів
(все що є)