Що на твою думку, навчило ліниву білочку працювати ?

ну, мабуть вона подивилася на інших білочок як їм важко і рішила їм .з   того часу білочка вже почала працювати

ворчість миколи вінграновського — небуденне явище в українській літературі. перший з-поміж рівних у плеяді шістдесятників, він витворив художній світ, законом якого є краса. тут красиве все: національна гідність, ніжність і обурення, шаленство та скрута, розпач і огида. за всієї життєвої конкретності цей світ, принципово відмінний від реального, є бунтом краси проти недосконалості та приземленості життя.

художній світ миколи вінграновського *- весь у його ліриці. вона по-своєму кінематографічна: коли на першому плані ліричне осягнення, інтимне переживання, то на другому — глибинне філософське осягнення сутності, чи навпаки. вінграновський — шістдесятник за суттю цього поняття, за ємністю ідей і образів у його творчості. у цьому переконують нас його книги: «сто поезій», «поезії», «на срібнім березі»,« київ», «губами теплими і оком золотим», «цю жінку я люблю», «з обійнятих тобою днів», низки книжок для дітей і роман «северин наливайко»

народився микола вінграновський 7 листопада 1936 р. в селі богополі на миколаївщині. цей рік дав українській літературі цілу плеяду видатних творців, яких пізніше назвали поколінням шістдесятників. на їхню дитячу долю випали тяжкі випробування воєнного лихоліття та повоєнної відбудови, і саме ці враження потім лягли в основу багатьох їхніх творів. великі історичні події, картини зрушення світу, запавши в дитячу свідомість, сприяли формуванню такого душевного ладу, у якому визрівали розмах уяви, масштабність мислення, дух тривожної причетності до історії та почуття відповідальності за долю свого, народу.

у 1943 р. вінграновський пішов у нульовий клас початкової школи в кумарах, а продовжував навчання в богопільській десятирічці, яку закінчив 1955 р. тоді ж уступив до київського інституту театрального мистецтва ім. і. карпенка-карого на акторський відділ, де вже через два тижні обдарованого юнака помітив олександр довженко й «коронував» на долю артиста, кінорежисера й поета, за влучним висловом і. дзюби, «на болісну й щасливу причетність до вічного творення духовності свого народу». через рік учителя не стало, але прилучення до його світу позначилося на всій творчій долі вінграновського. довженкове розуміння творчості як торжества свободи та краси резонує у кожному слові поета.

ще студентом вінграновський зіграв головну роль у «повісті полум'яних літ», а фахом своїм обрав кінорежисуру (він створив 10 художніх фільмів, серед яких — «берег надії», «климко» тощо).

Вніч перед різдвом місяць сходить на небо, щоб висвітлити хутір. відьма, збираючи зірки, зустрічає чорта, який краде з неба місяць, щоб помститися ковалю вакулі, за майстерно розписану церковну стіну. в безмісячну ніч козак чуб, батько красуні оксани, не піде до дяка на кутю, і вакула не зустрінеться перед святом зі своєю коханою. поки чорт доглядав за відьмою, нашіптував їй те, що «зазвичай нашіптують всьому жіночому роду», чуб із кумом, вийшовши з дому і здивувавшись непроглядній пітьмі, все-таки пішли на застілля. в цей час, в хату чуба тихо увійшов коваль. розпещена оксана крутилася перед дзеркалом, нахвалюючи свою красу. милуючись собою, вона не відразу помітила ввійшовшого вакулу. серце коваля було повно ніжності, а оксана лише глузувала над ним. стук у двері перервав їх бесіду. коваль пішов відкривати. за дверима виявився збившийся через заметіль з дороги чуб, який втратив попутника. козак вирішив повернутися додому. побачивши свою хату, він постукав. однак, почувши голос коваля, подумав, що забрів не в свій будинок. вакула, що не розібравши через хуртовину, хто прийшов, вигнав козака, трохи його не побивши. чуб зметикував, що хата чужа, а в ній коваль, значить, мати вакули вдома одна і попрямував в гості до солохи. чорт, вившись навколо відьми, зронив місяць, який піднявся в небо і освітив все навколо. заметіль стихла. галаслива юрба вломилася в хату чуба і закрутила у веселому хороводі оксану і коваля. на одній зі своїх подруг горда красуня побачила красиві черевики, розшиті золотом. закоханий вакула пообіцяв дістати для бажаної оксани черевики ще красивіші, але примхлива дівчина заявила, що їй потрібні тільки ті, що носить сама цариця, і, якщо коваль дістане їй такі, то вона вийде за нього заміж. у будинок привітної солохи один за одним почали приходити гості — шановані козаки. чорт сховався в мішок з-під вугілля. потім голові і дяку довелося залазити в мішки. найбажаніший гість — вдова чуб, чиє багатство планувала прибрати до рук солоха, вліз в мішок на дяка. самий останній гість, козак свербигуз, був «великий тілом» і в мішок б не помістився. тому його солоха вивела в город, щоб вислухати, навіщо він прийшов. вакула, повернувшись додому, побачив посеред хати мішки і вирішив прибрати їх. взявши важку ношу, він вийшов з дому. на вулиці, в веселому натовпі, йому почувся голос оксани. вакула кинув мішки, пробрався до коханої, але оксана, нагадавши йому про черевички, засміялася і втекла. розгніваний коваль вирішив звести рахунки з життям, але, схаменувшись, пішов за порадою до запорожця пацюка. з чуток, пузатий пацюк водив дружбу з нечистою силою. зневірений вакула запитав, як знайти дорогу до чорта, щоб отримати від нього , але пацюк дав невиразну відповідь. опритомнівши, благочестивий коваль вибіг із хати. чорт, що сидів у мішку за спиною вакули, не міг упустити таку здобич. він запропонував ковалю угоду. вакула погодився, але зажадав закріпити договір і, обманом перехрестивши чорта, зробив його смирним. тепер чорт змушений був везти коваля в петербург. гуляючі дівчата знайшли мішки, кинуті вакулою. вирішивши подивитися, що наколядував коваль, вони поспішили за санками, щоб відвести знахідку до оксани в хату. через мішок, в якому сидів чуб, розгорається суперечка. кумова дружина, думаючи, що всередині мішка кабан, відбила його у чоловіка і ткача. на загальний подив в мішку виявився не тільки чуб, а й дяк, а ще в одному — голова. прилетівши в петербург на чорті, вакула зустрів запорожців, що проїздили раніше через диканьку, і поїхав з ними на прийом до цариці. під час прийому запорожці ведуть мову про свої турботи. цариця запитала, чого ж хочуть козаки. вакула впав на коліна і попросив черевички, такі ж, як у государині. убита щирістю коваля, цариця звеліла принести йому черевички. весь хутір гомонів про смерть коваля. а вакула, обдурив чорта, прийшов з подарунками до чуба сватати оксану. козак дав згоду ковалю, а оксана з радістю зустріла вакулу, готова вийти за нього і без черевиків. пізніше у диканьці хвалили чудно розписаний будинок, в якому жила сім’я коваля, і церква, де майстерно був зображений чорт в пеклі, в якого всі плювали, коли проходили мимо.