Твір на тему проблеми митця і його творчої свободи в романі "диво" павла загрибельного

Творцi як вiдомо ну гарнi люди. був недуже гарний творець. вiн любив творити дива. одного разу вiн одружывся. всi йому заздрили незнаючi чому. коли звонил прожили 10 рокiв разом вiн розручився з нею. тому що вiн захотiв взятися за голову. коли вiн приiхав з навчання, його дружина одружилася з другим. i так всi тепер знають „не одружуйся, поки розуму не неберешся"

Уменя на телефоне нет украинского языка . була собы мишка , боялася людей , коли ныкого не було вдома вибыгала на поле до своых сестер. сестри ледве хвоста за собою тягнули з мыста , казали , що выйна у них. мишцы було жаль голодних громадянок. чоловык приныс грошы додому ы сховав ых у ящику пыд лыжком . господиня ходить тепер , як паня. прийшла жынка просити молока з мыста , але ый выдмовили, сказали що у самих його нема.мишка залызла у ящик ы перегризла всы грошы. коли чоловык выдкрив ящик полыз з кулаками на дружину та звинувачував . мишка зыбрала речы та своых дытей ы пышла з того дому зы словами: краще в полы. аныж у цьому домы

Соціально-психологічний роман панаса мирного «хіба ревуть воли, як ясла повні? » ставить безліч проблем. чи головним у романі є питання, винесене в заголовок? чи не відповіла на нього революція 1917 року? письменники всього світу споконвіку порушували питання про сенс людського існування, філософські категорії життя і смерті. чи однозначну відповідь на них самі автори? чи завжди вони осуджують того, хто став убивцею? ні, читач розумом і серцем повинен потрудитися й знайти свою відповідь.спробуємо розв'язати одну з головних проблем, наприклад: «чому чіпка став убивцею? »починаючи від життєвої історії василя гнидки, письменник хотів простежити, хто і як потрапляє на дно суспільства. бідували мільйони, а злочинцями ставали лише сотні. не від боягузтва, не від слабості, не від хворої психіки став убивцею і чіпка. а від чого? ось чіпка малий «із у піч, витяг жару у покришку та й виніс у хлівець» — щоб наробити пожежі. підріс трохи. почав пізнавати природу. «як схопить горобеня, як крутне голі не вспів оком моргнути, — як в одній руці зостався тулубець, а в другій голівка.» ну, з хлівцем зрозуміло, хлівець винен тим, що належить багатому сусідові, а горобеня ж чим завинило? а якийсь горобець, «як жиди христа мучили, кричав: жив-жив! »ось так наш герой змалку почав встановлювати соціальну та історичну справедливі а сам за свої вчинки намагався уникнути відповідальності. пам'ятаєте, для чого в образах «повидовбував очі»? виріс чіпка, горілку пити навчився. похмелиться і все ж вертає додому: « скажений бик налітає на брязь! — одно ві дзень! — посипалось третє грюк! ногою в двері полетіли й двері у сіни». а потім ображає рідну матір, яка винна перед сином-злодієм лише у тому, що його породила і робила для нього, що могла. важко читати далі розповідь про першу чіпчину «справжню» справу, свого роду посвячення в злодійський орден. у чіпки навіть не виникає питання, чи зможе він «переступити через кров»: перше вбивство було випадковим, планувалось тільки пограбування. але камінь, кинутий у воду, дає кола: один злочин неминуче тягне за собою другий. вороття до нормального людського життя вже немає і не може бути. «спить чіпка. совість, задобрена горілкою, його не мучила.» чи не сучасна історія перед нами, коли під впливом традиційних ліків від горя (горілка й веселе товариство, яке «все розуміє») скоюються злочини, про які, на жаль, так часто можна прочитати в сьогоднішніх газетах та журналах? потім у чіпки багато буде всякого в житті і в душі. він виступатиме в ролі захисника селян, його виберуть, по-сучасному, в депутати. оберуть, бо не доведена була участь чіпки в злочині. а чи знайшовся б серед читачів хтось, хто залишив би у виборчому бюлетені прізвище вареника, і чи діяв будь-де і будь-коли закон, за яким чіпка міг бути виправданий за вчинені злочини і просто за свою поведінку?