Тип римування: олександр олесь з журбою радість обнялась

чотиристопний ямб, перехресна чоловіча рима.

Ри дівиці під вікном робили пізно ввечері в казці пушкіна? а. ткали. б. пряли. в. шили. г. ворожили. як довго упадав цар салтан за своєю майбутньою дружиною? а. один день. б. один тиждень. в. один місяць. г. один рік. ким доводиться ткаля молодій дружині царя салтана? а. матір'ю.  б. сестрою. в. тіткою. г. подругою. скільки сестер-заздрісниць було у дружини царя салтана? а. дві. б. три. в. чотири. г. п'ять. який титул був у гвідона в пушкінської «казки про царя »? а. князь. б. принц. в. царевич. г. королевич. якого зросту народився син царя салтана гвідон в казці пушкіна? а. в один дюйм. б. в один аршин. в. з нігтик. г. з пальчик. д. з коломенскую версту. де князь гвідон з казки пушкіна провів своє дитинство і юність? а. в царство славного салтана. б. на острові буяні. г. в морі-океані. д. у лукомор'я. яке по-батькові у пушкінського князя гвідона? а. єлисейович. б. русланович. в. салтанович. г. дадонович. повз якогось острова лежав шлях у царство пушкінського царя салтана? а. забіяки. б. буяна. в. скандаліста. г. хулігана. куди потрібно пливти з острова буяна, щоб потрапити в царство славного салтана? а. на південь. б. на північ. в. на схід. г. на захід. що росло на безлюдному острові буяні до того, як там дивним чином виріс місто? а. один дуб. б. дві пальми. в. три сосни. г. березовий гай. назвіть дерево, з гілки якого зробив собі цибулю пушкінський князь гвідон. а. верба. б. дуб. в. клен. г. береза. де збудував свій палац гвідон, син царя салтана? а. у лукомор'я. б. в чистому полі. в. на острові. г. в дрімучому лісі. що представляли собою ядерця горіхів, які гризла білочка з казки а. с. пушкіна? а. рубіни. б. сапфіри. в. перлини. г. смарагди. що збудував для своєю білки князь гвідон? а. бурштинову кімнату. б. кришталевий дім. в. золоте дупло. г. смарагдову піраміду. яку пісню виконувала білка в пушкінської "казки про царя "? а. "у полі береза стояла". б. "во саду чи, в городі". в. "ой мороз, мороз". г. "ах ви, мої сіни, сіни". хто вів облік чудесних горіхів витівниці білки? а. сам гвідон. б. чорномор. в. дяк. г. варта. яке практичне застосування знайшов князь гвідон золотий шкаралупі від горіхів? а. золотий запас князівства. б. ювелірне мистецтво. в. стоматологія. г. монети. якогось дива не було за морем у "казці про царя "? а. білка. б. тридцять три богатирі. в. царівна лебідь. г. кіт учений. куди укусив джміль сваху бабу-бабариху в "казці o царя салтана"? а. в око. б. в лоб. в. в ніс. г. у вухо. ким доводиться сваха баба бабариха князю гвідону? а. тіткою. б. бабусею.  в. мачухою. г. годувальницею. у будь комахи не перетворювався князь гвідон у пушкінській казці? а. комар. б. муха. в. бджола. г. джміль. скільки очей у робочому стані залишилося до кінця казки у ткалі, кухарки і баби бабарихи? а. 2. б. 3. в. 4. г. 5.

Ячую чудове українське імя катерина, в моїй уяві одразу ж постає овіяний сумом і смутком образ головної героїні однойменної поеми т. г шевченка. з дитиною на руках, у латаній світині, «на плечах торбина, а в руках ціпок», ціпок, яким вона захищала свого сина і себе від злих людей, злих собак, злої долі. та хіба ж міг захистити її цей ціпок гнану всіма одиноку і нещасну жінку від жорстокого життя? звичайно ж, ні в якому разі, тому й фінал поеми трагічний, але все ж таки закономірний    катерина втопилася, залишивши сила на волю долі.   великий кобзар українського народу т. шевченко був справжнім оборонцем простої жінки. його поетичне слово стало надійним захистом катерини, оксани, сліпої, ганни, та багатьох інших героїнь його творів. катериною звали і старшу сестру поета. може саме тому через сестру, яка потребувала братерської підтримки, т. шевченко і сприймав усіх українських жінок. захищаючи її, глибоко співчуваючи жіночій долі, він відтворює образ катерини і радить «шануватися, щоб не довелося москаля шукати», прагнучи застерегти її від необачного вчинку. та героїня поеми «як знало серденько…», щиро закохується саме у москаля. природні і глибокі негоди у житті цієї жінки, але вона впевнена, що «милого як співати, любо й потужити». далі перед нами розгортається трагічне і жорстоке життя молодої жінки-покритки. спочатку катерина ще сподівається на повернення свого коханого, але потім розуміє усю марність своїх сподівань. катерина гірко плаче над своєю долею, а після того, як народжується син, її життя стає зовсім нестерпним. її зневажають, від неї усі відвертаються.  ми бачимо, що т. шевченко жорстоке ставлення оточуючих до обманутої дівчини: катерина вирішує піти з дому та відправитися на пошуки батька свого сина. дуже тяжко їй розставатися з з рідним селом, з батьківською домівкою. очі залиті гіркими сльозами, катерина нічого не бачить: «тільки сина пригортає, цілує та плаче». та саме заради цього катерина вирішує жити далі, саме заради сина вона готова на жорстокі поневіряння під час пошуку свого коханого. знайти дитині батька, дати їй долю – ось головна і єдина мета, що залишилася у житті катерини. і ось іде катерина у личаках, в одній світині, і лихо її важке, а полем свище завірюха. іде вона, ледве шкандибає… катерині було тяжко і соромно, їй доводилося часто чути глузування та прокльони, щоб не вмерти з голоду, вона була змушена просити милостиню, та перебороти сором їй є любов до своєї дитини і бажання якось влаштувати долю івася. врешті-решт катерина зустрічається з офіцером, батьком свого сина. вона прагне викликати у свого колишнього коханого співчуття якщо не до себе, то хоча б до власного сина. та це ні до чого не , і катерина зі своїм сином була зречень на поневіряння до кінця свого життя. мабуть тому вона і зважилася на крайній крок, залишивши сина напризволяще. досить важко представити собі подальшу долю івася. але в ті часи шлях у таких дітей, якщо вони виживали, був один єдиний – стати поводарем у сліпих мандрівників і усе життя задовольнятися тим, що дадуть їм інші люди. не скажеш, що таке життя буде щасливим, але все ж таки буде життя, на що я особисто сподіваюся, адже івася мені дуже шкода