1808 — друге видання «енеїди». його опублікували в типографії івана глазунова в санкт-петербурзі на основі видання 1798 року. текст поеми і словник були скопійовані з помилками. це видання, так само як і перше, вийшло без відома і згоди котляревського. 1809 року, за фінансової підтримки семена кочубея, іван котляревський закінчив написання четвертої частини «енеїди» і видав її разом із попередніми трьома окремою книжкою: «вергилиева энеида на малороссийский язык переложенная и. котляревским. вновь исправленная и дополненная противу прежних изданий, санктпетербург, в медицинской типографии». на окремій сторінці котляревський зазначав, що попередні публікації вийшли в світ без його згоди. книжка містила словник з першого видання, а також авторський додаток під назвою «дополнение к малороссийскому словарю», що мав 153 слова. чимало помилок лишилися не виправленими. 1821 року котляревський закінчив написання п’ятої частини «енеїди», а 1827 року — шостої. письменник також склав новий українсько-російський словник до «енеїди» на 1547 слів на базі першого словника з видання 1798 року. з біографічних нарисів про котляревського відомо, що він працював над «енеїдою» до кінця життя. незадовго до смерті автор продав рукопис харків’янинові о. а. волохінову, який видав його завершений твір у шести частинах в 1842 році. вихід у світ «енеїди» став епохальною подією в культурному житті україни. це була перша друкована українська книга, написана живою народною мовою, що своєю появою стверджувала початок етапу у розвитку нашої літератури.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Напишите сочинение на тему яку цiну можна заплатити за мить щастя. : 3
напиши по !