Уважно прочитайте уривок з вірша п. воронька. "школа батьків" визначте віршовий розмір ( запишіть ) запишіть схему. привчав мене батько трудитись до поту, а мати - любити пісні. і вам, рідні , за щиру турботу, наука згодилась мені.

амфібрахій

_ / _     _ / _    _ / _    _ / _

 

Уперше повість була надрукована 1830 року в «отечественньїх записках» під назвою «бісаврюк, або вечір проти івана купала. малоросійська повість (з народної оповіді), розказана дячком покровської церкви». ця публікація зазнала втручання редактора журналу і викликала обурення гоголя, який був дуже вимогливим і непоступливим шодо правок своїх творів, а тому письменник більше не співпрацював із цим журналом. в основу повісті «вечір проти івана купала» покладено українські народні легенди, пов’язані з івановим днем. за язичницьких часів головним літнім святом було свято бога купайла, шо припадало на пору літнього сонцевороту. із прийняттям християнства язичницьке свято збіглося зі святом івана хрестителя, а народ назвав це днем івана купала. у народі ходять легенди, що ніч проти івана купала сповнена чудес: чути мову звірів і птахів, рослини переходять з місця на місце, вогняною квіткою зацвітає папороть, а той, хто знайшов цю квітку, зможе віднайти заховані скарби. чудовиська та відьми намагатимуться відібрати квітку, але її власник має тікати з лісу, не озираючись. коли ж обернеться, то збожеволіє або загине. часто платою за знайдені скарби є пролиття крові, продаж душі, убивство. народ вірив, що цієї ночі темні сили мають найбільшу” силу. купайло за часів язичництва вимагав принесення жертв, але і залишатися вдома проти купала — гріх, бо тільки в цю ніч відкривається небесна брама і боги чують усі молитви людей, а трави набирають найбільшої цілющої сили. тому у вечір проти івана купала дівчата плели вінки із трав і квітів, ворожили, пускаючи їх за водою, молодь запалювала вогнища і, щоб очиститися, через вогонь; запалювали колеш і скочувати його в річку, що символізувало поворот сонця на зиму. гоголь у повісті «вечір проти івана купала» поєднує чарівні і страшні казки про нечисту силу і віднайдення скарбу з елементами сучасної йому романтичної літератури. ця та інші повісті збірки «вечори на хуторі біля диканьки» стали своєрідним випробуванням майстерності письменника.

  українські поети-романтики                            література кінця xviii - початку xix століття характеризувалася бурлескно-травестійним, бароковим та романтичним стилями. хоч як не захоплювалися "енеїдою" і. п. котляревського, однак письменники цього періоду прагнули облагородити мову, піднести її до високої літератури. творчість поетів-романтиків якраз і ставила перед собою таке завдання.              вперше про високі естетичні висоти народної мови заговорив євген гребінка, потім григорій квітка-основ'яненко, л. боровиковський, а. метлинський та інші.              що було властиве українським поетам-романтикам? для стилю поетів-романтиків характерний піднесений виклад сюжету, мелодійність, пестливі мовні форми. так, віктор забіла, відомий своїми романтичними поезіями про нещасливе кохання, писав:                             гуде вітер вельми в полі!               реве, ліс ламає;               плаче козак молоденький,              долю проклинає.                            повтори й народнопісенна лексика зробили цю поезію народною піснею.              поет-романтик м. петренко відомий своєю піснею "дивлюсь я на небо", що й сьогодні є популярною, її знають і співають вже не одне покоління українців.              взагалі вірші поетів-романтиків тяжіли дюо ліро-епічних , у їх тематиці переважала туга за минулою славою рідного краю, любовна лірика, відчувався деякий меланхолізм нарікання на долю:                             чому я не сокіл, чому не літаю,              чому мені, боже, ти крилець не дав?                             левко боровиковський започаткував романтизм як творчий метод в українській літературі. найбільше досягнення поета-романтика - дванадцять , н� писаних на сюжет українських народних переказів, здебільшого це про щиру любов молодих людей, як, наприклад, "маруся".              за минулою звитяжною славою козацтва сповнені суму й туги поезії а. метлинського. поет тривожиться тим, що гинуть прадавні звичаї. вірші "гетьман", "козача смерть", "степ", "смерть бандуриста" - це крик-розпач поета, що закликає шанувати нашу історію, звичаї й обряди.              всесвітньовідомі романси євгена гребінки "очи черные, очи страстные",              "ні, мамо, не можна нелюба любити" - це теж твори українського романтизму, які й нині чарують нас своєю народнопісенною довершеністю.              отже, поети-романтики своєю творчістю сприяли популяризації української мови на народній основі, про її визнання.