Які основні мотиви творчості голобородька?

перші добірки в. голобородька, зокрема цикл «золоті глечики груш» (жовтень, 1965, № 12), сприймалися як неординарна подія, як явище, несподіване навіть у суцвітті небуденних дебютів (і. калинець, м. воробйов, в. каліка, в. рубан та і так, і. дзюба звернув увагу на незвичні для тогочасного віршування аспекти відновлення анімістичних уявлень, спрадавна відомих українському народові, «високонаївну натурфілософську діалектику», «стихію доброго бога перевтілень і перероджень».здавалось би, перед поетом, який наважився повстати проти соцреалістичного імітат-мистецтва, полемізувати з романтизованим модернізмом, естетизованим неонародництвом «шістдесятників», відкривалися широкі творчі обрії. в. рубан небезпідставно називає його «найпомітнішим представником київської школи». в. голобородько навчався тоді в київському університеті ім. т. шевченка (1964—1965), невдовзі перевівся в донецький (1966—1967), звідки його виключили за те, що він приніс на кафедру працю і. дзюби «інтернаціоналізм чи русифікація? ». тоді ж (1968) була «розсипана» у видавництві «молодь» його перша збірка «летюче віконце».в. голобородько потрапив у «добровільне заслання» до рідного села андріанополь (перевальського району на луганщині), де народився 17 квітня 1945 р. і де йому тепер випадало відбувати різні роботи. але світ абсурду, в якому омана й істина, взаємоототожнившись, перетворювалися на аморальну фантасмагорію, не міг знищити внутрішнього голосу сумління поета, котрий опинився в ситуації «відсутньої присутності», як і чимало його талановитих ровесників. він ніби «випав» із художньої свідомості своєї доби, але водночас існував у ній, існував у глибинах літературного процесу, недосяжних безцеремонному втручанню (кажучи словами м. сріблянського) «інструктора з батогом». мотив «відсутньої присутності», зумовлений життєзаперечною дійсністю, наклав гостродраматичний карб на його лірику, покликану обстоювати людську гідність у деформованому просторі зміщених понять і значень, здевальвованих цінностей. в. голобородько — поет трагедійного світосприймання — досить скептично ставиться до видимості, яка видається за справжнє та сутнє («провалля») і попри зримість реалій обертається «задзеркаллям», де «птах крізь птаха пролітає / оком крізь око / дзьобом крізь дзьоб / крилом крізь крило», — не лишаючи по собі ані сліду. керуючись моральним імперативом, поет не сприймає найменших проявів «теодіцеї» як виправдання зла, зокрема його носіїв — катів і вбивць («калина об різдві»).

Однією з основних думок яку хотів донести автор до читача, це те що потрібно відноситись до людей так, як ти хочеш щоб вони відносились до тебе. За будь якими обставинами ти повинен до свому товаришеві недивлячись нінащо. Потрібно бути добрим, щедрим та завжди допомагати один доному. Вирішувати всі проблеми разом, якщо вони стосуються двох людей.

Наприклад Ява і Павлуша (з твору "Тореадори з Васюківки) вони завжди все робили разом, навіть якщо вони посваряться, то всеодно миряться та далі шукають собі пригоди.

Автор показує, що всі пригоди, які переживають герої, додають їм віри у власні сили, у підтримку справжніх друзів, доброту - які завжди будуть вічними в людських відносинах.

З ціх творів зрозуміло, що кожен із дітей на все життя запам’ятає і смішні, кумедні моменти, і сумні. І звичайно, ніхто ніколи не забуде своїх друзів, бо друзі дитинства завжди виявляються найщирішими, на все життя

Объяснение:

Відповідь:

Пояснення:

У «Добре торгувалося» автор закликає не насміхатися з інших, бути приязним та привітним. У співомовці “Добре торгувалось” висміяно панів, які хочуть поглумитися над мужиком, щоб показати свою зверхність, але це їм не вдається, бо в народі багато розумних людей, дотепних, і вони так повертають справу, що в дурнях залишаються пани. Твір є гумористичним, адже зображує смішне в життєвих явищах і людських характерах у доброзичливому, жартівливому тоні на відміну від сатиричного . Веселими словами чумак довів свою дотепність та розум. Так автор підкреслив, що не можна насміхатися та глузувати з інших.