Герасим калитка - дріб’язкова людина, що трясеться над капіталом, як той кощій, що «над златом чахне». багатій втрачає спокій і сон, зривається на наймитах, дружині, слідкує за кожною крихтою хліба, бере в заставу волів кума, бо «так надежні-ше». а в результаті стає жертвою «жидівської» афери, бо бажання легкої наживи, заздрість до свого сусіда жолудя просто засліплюють йому очі. для цього героя гроші-багатство й всьому голова: 'та це чортзна-що! ви ударяйте на гроші-гроші всьому голова! ' йому здається,що наймити мало роблять і багато їдять: "настане день,то роботи не бачиш,а тільки чуєш,як губами плямають! " родинні почуття в герасима калитки притуплені власницькими інтересами.в одруженні сина на пузиривні він шукає лише наживи: "мені треба невістку з приданнім,з грі"а віддавши дочку заміж герасим вілмовився сплатити зятеві обіцяний посаг. у головного героя сліпа любов до землі: "їдеш день-чия земля? калитчина! диханіє спирає"та "ох,земелько,свята земелько-божа ти донечко! як радісно тебе загрібати без ліку! " та "я не буду панувати,ні! як їв борщ,так і їстиму,як мазав чоботи дьогтем,так і мазатиму,а зате всю землю навкруги скуплю" дуже заздрив жолудю,пузирям і міг будь-яким шляхом бути кращим та багатшим від них: "ой пузирі! глябіть,щоб ви не попались,а замість вас калитку розіпре і я вам покажу,як "
vbg238
20.05.2021
Герасим калитка - дріб’язкова людина, що трясеться над капіталом, як той кощій, що «над златом чахне». багатій втрачає спокій і сон, зривається на наймитах, дружині, слідкує за кожною крихтою хліба, бере в заставу волів кума, бо «так надежні-ше». а в результаті стає жертвою «жидівської» афери, бо бажання легкої наживи, заздрість до свого сусіда жолудя просто засліплюють йому очі. для цього героя гроші-багатство й всьому голова: 'та це чортзна-що! ви ударяйте на гроші-гроші всьому голова! ' йому здається,що наймити мало роблять і багато їдять: "настане день,то роботи не бачиш,а тільки чуєш,як губами плямають! " родинні почуття в герасима калитки притуплені власницькими інтересами.в одруженні сина на пузиривні він шукає лише наживи: "мені треба невістку з приданнім,з грі"а віддавши дочку заміж герасим вілмовився сплатити зятеві обіцяний посаг. у головного героя сліпа любов до землі: "їдеш день-чия земля? калитчина! диханіє спирає"та "ох,земелько,свята земелько-божа ти донечко! як радісно тебе загрібати без ліку! " та "я не буду панувати,ні! як їв борщ,так і їстиму,як мазав чоботи дьогтем,так і мазатиму,а зате всю землю навкруги скуплю" дуже заздрив жолудю,пузирям і міг будь-яким шляхом бути кращим та багатшим від них: "ой пузирі! глябіть,щоб ви не попались,а замість вас калитку розіпре і я вам покажу,як "