Романтичне і буденне в творі "тореадори з васюківки"іть!

Климко – сирота, головний герой автобіографічної повісті Григора Тютюнника. Образ Климка втілює ідеал людини. У маленькій сирітській душі Климко носив стільки доброти, милосердя і співчуття до знедолених і стражденних, що не побоявся в одинадцять літ вирушити в далеку дорогу по сіль, аби тільки до близькій людині — своїй учительці — не померти з голоду. Скільки натерпівся й намучився за свою двотижневу дорогу маленький лицар, скільки разів ризикував бути вбитим, замерзнути десь на полі під копицею — адже йшла війна і заходити в села було небезпечно. Та хлопчик ішов: його вело дорогою поневірянь милосердя.

мій дім-це моя фортеця. це використовують в багатьох прислів'ях, піснях, віршах, картинах. коли ти не бажаєш жити за правилами сім'ї. але, ставши дорослим, ти розумієш, що ці правила тобі потрібні. це правила твоєї домівки, твоєї родини. у кожній сім'ї мають місце існування ті чи інші правила, свої традиції. ти дорослішаєш,   біля своїх батьків, брата, сестри, з їхньою поміччю ти отримуєш нове бачення про світ, по-новому сприймаєш все, що відбувається. бачиш першу мамину усмішку, яка приносить тобі щастя. у сім'ї, ти, любиш і ненавидиш і так постійно. коли стаєш підлітком починаєш не любити, старшого брата або сестру. минає півроку, і все знову по-старому. ти знову їх любиш і скрізь і завжди з ними. потім через пару років ти йдеш зі свого будинку там де ти виріс. і, здається, ти радий цьому. але проходить рік, два і все ж тебе знову, як магнітом тягне в той   будинок, до батьків. де ти жив до цього і де ти виріс, але змінити вже нічого не можливо. таксамо і в клима він дуже хотів побачити батьків, які були в єгипті. він за ним сумував так як ми сумуємо за своїми близькими. але з однієї сторони він був сердитий на них.