План до твору слово про похід ігорів

1. ліричний вступ - заспів.

2. розповідь про похід:

    а) князь ігор вирушає на половців;

    б) перша переможна і друга невдала битви з ворогом;

    в) сон і "золоте слово" князя святослава;

    г) плач ярославни;

    д) втеча ігоря з полону.

3. закінчення - прославлення князів.

Захар беркут - се був сивий, як голуб, звиш 90-літній старець, найстарший віком у цілій тухольській громаді. .а вже найбільшим добродієм уважали тухольці захара беркута за його ліки. коли було настане час, між зеленими святами а святом купайла, захар беркут з своїм наймолодшим сином максимом іде на кілька неділь у гори за зіллям і ліками. правда, чисті та прості звичаї тодішнього народу, свіже тухольське повітря, просторі та здорові хати і ненастанна, та зовсім не надсильна праця - все те вкупі хоронило людей від частих і заразливих хороб. зате частіше лучалися каліцтва, рани, на які, певно, ніякий знахар не вмів так скоро і так гарно зарадити, як захар лиш доти має вартість,- говорив він частенько,- доки чоловік може іншим. коли він став для інших тягарем, а хісна не приносить їм ніякого, тоді він уже не чоловік, а завада, тоді він уже й жити не варт. хорони мене боже, щоб я коли-небудь мав статися тягарем для інших і їсти ласкавий, хоч і як заслужений хліб! " ті слова - то була провідна, золота нитка в життю захара беркута. все, що він робив, що говорив, що думав, те робив, говорив і думав він з поглядом на добро і хосен інших, а поперед усього

ответ:

у духовних шуканнях жульєна сореля можна виділити кілька етапів: життя у вер'єрі у своїй родині, а потім гувернером у сімействі мера пана де реналя; перебування в безансонській духовній семінарії; париж, особняк маркіза де ла-моля; злочин і каяття у в'язниці.

найважчим періодом у духовному становленні головного героя був безансонський період.

думка про те, щоб стати священиком, виникла ще у вер'єрі, коли жульєн зрозумів, щ о іншого шляху зробити кар'єру для нього, простолюдина, не існує. він ніколи не був набожним, але дуже хотів пробитися нагору. і хоча в безансонську семінарію він пішов без особливого бажання, намагався прикласти зусилля волі і розуму, щоб досягти мети.

ввійшовши в безансон, жульєн мріє зустріти там розумних і шляхетних людей, але він не знав, що розум і знання в семінарії треба було ховати, щоб не викликати до себе ненависті. жульєн був усього-на-всього бідний сільський хлопчик, у якого не було знатних заступників. єдине, що було в нього, — рекомендаційний лист вер'єрського священика шелана. приїхавши в безансон, сорель підійшов до воріт семінарії, побачив залізний хрест на них і подумав: "ось воно, це земне пекло, з якого мені вже не вийти! " і був недалекий від істини.

объяснение: