Твір-мініатюра на тему шабля ранить голову а слово душу

Шабля ранить тіло, а слово — душуперше речення одного з євангелій — «спочатку було слово». саме завдяки силі божого слова, як розповідається в біблії, народилася земля, все, що існує та живе на ній, навіть людина. людство завжди вірило й продовжує вірити в силу слова, недарма в селах і досі існують різноманітні замовляння проти різних болячок. люди імена своїм дітям, прислухаючись до їхнього звучання, називають човни та літаки тільки позитивними назвами, вірячи, що це збереже їх від лиха. у давнину в школах навіть навчали ораторського мистецтва, бо найкращі оратори завжди були в пошані серед простих людей, оскільки вміли впливати на них.слово — сильна зброя. та, як і будь-яка зброя, воно може використовуватися як у мирних, так і в воєнних цілях. словом можна не тільки дошкулити супернику, але й сильно вразити його. після серйозної сварки ми завжди дуже переживаємо, а якщо сварка ця відбулася з близькою людиною, нам може й боліти. звичайно, це не тілесний біль, бо ран на тілі сварка не лишає, але душу ранить. а якщо суперечка виникла на пустому, образили нас незаслужено, то душевні рани будуть глибокими, довго гоїтимуться. погане слово може навіть убити, бо переживання після почутого можуть спричинити, наприклад, серцевий напад,ідо призведе до фатальних наслідків. буває й так, що навіть правда, сказана кимось, виявляється настільки гіркою, що слабка людина може навіть спробувати вчинити самогубство.на щастя, слово, як і будь-яка речовина, може бути як отруйним, так і цілющим. слово підтримки, заспокоєння, дружня порада нам вистояти в скрутній ситуації. слово як лікувальний засіб використовують навіть у сучасній медицині: психологи розмовляють із пацієнтом, намагаючись виявити причини його стану й йому. слова інших людей — вольових, сильних — в усі віки зрушували цілі народи на і зміни, спричиняли революції й перевороти. зі словами «за батьківщину! » під час воєн навіть майже беззбройні солдати творили справжні дива, долали ворожі армії. вдало дібране слово завжди буде влучним, спричинить бажаний результат. тому не можна говорити, не оцінивши наперед наслідків, котрі можуть спричинити наші слова. слово — сила, і тільки якщо вона буде розумною, вона працюватиме на добро.

–Добрий день!

–Добрий день!

–Чим я вам до ?

–Я хочу придбати у вас, щось із фантастики.

–А детальніше?

–Ну, щось про перевертнів, вампірів і тому подібне.

–Гаразд. Я вас зрозумів. Можу вам порекомендувати книгу про графа Дракулу "Таємниці старого міста ".

–А щось інше є?

–Так. Як ви ставитесь до творів Миколи Васильовича Гоголя?

–О, я дуже полюбляю його твори.

–Я можу вам порекомендувати збірку його творів під назвою "Вечори на хуторі близь Диканьки"

–О, дякую. Думаю це- те що я хотіла.

–Так, звісно. Дуже вдалий вибір. З вас 23 гривні.

–Ось візьміть. Здачі не потрібно.

–Дякую. Заходьте ще!

–Гаразд. До побачення!

–До побачення!

Однорідними членами речення можуть бути всі члени речення: як головні(тобто підмет і присудок), так і другорядні (додаток, означення, обставина). однорідні члени речення відпові на одне і те саме питання і відносяться до одного й того самого слова в реченні. наприклад: марійка ледь посміхнулася, поглянула здивовано на брата й швидко вибігла з кімнати. виділені слова в реченні є однорідними присудками. вони відпові на одне й те саме питання (що зробила? ) та відносяться до одного й того самого слова в реченні - марійка.