хмаринка завжди тішилась своїми дітками-сніжинками, цими маленькими красунями. матуся-хмарка любила мандрувати і сніжинки вже багато знали про цей світ і чекали з нетерпінням коли вже підростуть і здійснять власну подорож.
ось настав час, коли сніжинки стали вже зовсім великі, і хмаринка випустила їх у широкий світ. як це було прекрасно! сніжинки закружляли над землею у веселому таночку і літали, лі а поміж ними всіма була одна чарівна, не схожа на інших сніжинка. вона була легка і срібляста. вітер ніжно підхопив сніжинку і спустив до моеї лодоні. в морозному повітрі вона виблискувала всіма барвами і чарівно усміхалась.
мені стало цікаво дізнатись про цю крихітку і я почала розпитувати сніжинку про її пригоди. вона засяяла ще яскравіше і тихим голосом почала розповідати. про ніч-чарівницю, яка читала їм казки, про зірок-подружок з якими вона часто танцювала та про матусю-хмаринку. сніжинка була допитливою і спостережливою, тому кожна її історія була сповнена казкових порівнянь і цікавих подій. біла сніжинка розповідала про різних людей, яких вона бачила з неба. про маленьких діточок, які бавились снігом і сивих бабусь які просто насолоджувались зимовими днями. про чарівну музику новорічних і про все, все,
та раптом на небо випливло чарівне малинове сонце! воно було таке велике і гарне. такого вона ще не бачила, бо в хмарі, де вона народилась, було тісно і темно, а тут така краса! їй знову захотілось піднятись високо і танцювати, було дуже приємне, але сніжинка розтанула від його тепла і ласки.
особисто для мене, доброзичливість - повсякденна справа і я не вбачаю у ній нічого складного. та є такі люди, що лише у певному суспільстві стають доброзичливими, і при цьому багато зусиль. іноді я замислююся над тим, що це за тип людей. якщо ти з малечку любиш поважаєш людей, то своє ставлення до них проявляєш тільки у теплих відносинах, і важливим інструментом тут слугує доброзичливість. та напевно є люди, що відштовхують від себе суспільство, через різні причини - можливо, хтось не вгодив чи образа затаїлася на серці. через, здавалося, такі різні дрібнички ці люди замикаються у собі і не хочуть ділитися своїм добром з іншими. для них доброзичливість стає чимось неосяжним і далеким. я зовсім не розумію таких людей, і вірю, що цу нашому суспільстві їх небагато.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Напишить 5 висловів про українську мову