Провідміняйте словосполучення золота осінь

Відповідь:

Маленька Ясочка.

Одного дня Тарас, Оленка і малий Петрусь гуляли біля дому. Вони грали в хованки. Дівчинка рахувала ,а хлопці ховались. Петрусь хотів знайти найкращу схованку, тому відійшов подалі. Аж раптом він почув дивний звук. Хлопчик вирішив перевірити що ж це таке. Він зайшов за дерева і побачив оленя ,яке безпомічно кричало. Петрусь покликав друзів. Оленка сказала, що це дівчинка. А малий слідом вигукнув Ясочка. Вони нагодували бідненьке оленя перев'язали йому лапку ,бо вона була поранена.Через декілька днів Ясочка повністю одужала і діти відпустили її на волю до мами і тата. Оленка, Петрусь і Тарас випустили її в поле там же були її батьки. І на красивий захід сонця вони побігли сім'єю. А Ясочка на мить зупинилася подивилася на дітей і мовби промовляла: Дякую вам за все я ще повернусь. І справді на наступний день оленя чекало їх на тому ж місці. Вони зустрічалися щодня.    

Не забудьте поставити відмінно!!!

Пояснення:

тарас шевченко

(1814—1861)

тарас шевченко народився 9 березня 1814 р. в с. моринцях звенигородського повіту київської губернії (тепер черкаська область) у родині кріпаків григорія і катерини шевченків. батько тарасів був не тільки добрим хліборобом, він ще й стельмахував та чумакував, до того ж умів читати й писати. досить пророчим виявився батьків заповіт: "синові моєму тарасові зі спадщини після мене нічого не треба. він не буде людиною абиякою, з його вийде або щось дуже добре, або велике ледащо; для нього спадщина по мені нічого не ". коли тарасові було два роки, родина переїхала до села кирилівка (керелівка). пізніше т. шевченко дуже часто називав своєю батьківщиною саме кирилівку, говорив, що тут він і народився (про себе, малого, і про батьківську хату в кирилівці шевченко згадував у повісті "княгиня").

у 1822 р. батько віддав сина в науку до дяка, а наступного року померла мати тараса.

батько одружився вдруге з терещенчихою, яка мала трьох своїх дітей. з того часу в родині точилися постійні сварки між батьком і мачухою, між дітьми.

після смерті батька мачуха вижила пасинка з батьківської оселі, і тарас жив у кирилівського дяка-п'яниці петра богорського. у 1829 р. тарас став служником-козачком пана енгельгардта, згодом переїхав з ним до петербурга. у 1832р. пан віддав шевченка до живописних справ цехового майстра ширяева (здібності до малярства виявилися в тараса дуже рано: ще змалку крейда й вуглинка були для нього неабиякою радістю, а прагнучи стати художником, хлопець побував у трьох церковних малярів. проте жоден з них не виявив у хлопця таланту). хоч від жорстокого маляра тарасові не раз діставалося, але він терпів задля омріяного мистецтва. хлопець чимало малював з натури. одного разу, перемальовуючи статуї в літньому саду, шевченко зустрів земляка — художника і. сошенка, який познайомив його з видатними діячами російської й української культур (к. брюлловим, в. григоровичем, оі венеціановим, в. жуковським, є. іребінкою).