Твір на тему "школа мій другий дім"

Школа! тобі вже сто років - це не малий вік ,але по-справжньому ти ще дуже молода ,бо молоді душею твої вчителі і віком твої учні. школа є важливішою ,ніж всі інші навчальні заклади  ,бо лише тут ми вчимося дружити і жити в суспільстві . наша п’ята(подставишь номер своей школы)  школа не така , як інші. завжди й в усьому вона перша, славиться своїми вчителями та учнями. а найголовнішою перевагою нашої школи є директор. « золота людина » - отак просто його можна описати. дійсно, з того часу, як володимир вікторович(имя и отчество твоего директора)  став директором, школа не тільки не втратила свого авторитету, а й здобула багато нового. побудова нової бібліотеки та їдальні була працею з нелегких, але все витримали дужі плечі(имя твоего директора). лише загляньте в наші кабінети! ви одразу ж зрозумієте, який господар їх облаштував. авжеж, щоб перелічити всі заслуги нашого директора не достатньо одного твору, але я хочу, щоб ви знали, що ми щиро дякуємо за все, що ви зробили для нас і нашої школи.школа - наш рідний дім, сюди ми ходимо з дня у день і рахуємо дні до чергових канікул. а вже на канікулах вже дочекатися не можемо першого вересня, щоб побачити своїх друзів, однокласників і люблячих вчителів. дійсно, з часом школа набридає, але коли вона відсутня – ти сумуєш за нею, як ні за чим іншим. люба школа, вітаю тебе із сторіччям і бажаю тобі всього ліпшого, бо ти не лише спеціалізована школа №(твой онмер школы), а й школа нашого життя.

Влітку можна багато чого зробити. можна поїхати до бабусі в село або на дачу, разом з дідом ходити , поїхати в табір разом з друзями або просто у таборі знайти нових, можна багато часу проводити разом з батьками. кожне літо приносить нові приємні несподіванки. як я мрію провести ці літні канікули? мрію поїхати на море. там я буду відпочивати, купатися та засмагати. також, цим літом я буду гуляти зі своїми друзями. мрію щоб все літо була гарна погода. я хочу щоб це літо принесло багато багато   позитиву та нових зустрічей! щоб я це літо не забула ніколи!

Серед багатої культурної спадщини нашого народу особливе місце займають пам’ятки архітектури кінця хуп-хупі століття, на яких позначилося піднесення національної свідомості українського народу. з того часу до наших днів залишилися прекрасні архітектурні пам’ятки — величні ансамблі києво-печерської лаври. софійського та видубецького монастирів у києві, михайлівський і вознесенський монастирі в переяславі-хмельницькому та інші. до складу цих ансамблів, що, як правило, були і оборонними стінами з баштами, входять різні будівлі — трапезні, башти-дзвіннці, храми. кожна з них є справжнім витвором мистецтва. нам відомі також і цивільні будівлі того періоду: київська академія, чернігівський, новгород-сіверський та переяслав-хмельницький колегіуми тощо.