Невеличкий текст про те як людина використовує знання про природу у повсякденному житті

          людина і природа взаємодіють між собою. кожному з нас знання про природу у повсякденному житті.  наприклад, люди знають про лікувальні властивості рослин. ця інформація є нам підтримувати власне здоров’я та сили. окрім цього, знання про природу у побуті. людство створює вітряні та водні станції. з них ми добуваємо електроенергію.             також природа дарує нам свої плоди. наприклад, овочі та фрукти. завдяки цим дарам люди отримують їжу. вода – це також явище природи. завдяки їй все насичене життям. без природи немає життя на планеті. вона навчає бути людей обачливими, турботливими та уважними. і тоді природа буде лікувати, радувати та годувати.

Тема: зображення власного ставлення поета до важкого кріпацького життя на Україні.

Вірш умовно можна поділити на три частини, кожна з яких має свій мотив: заповіт поета поховати його на батьківщині, спонукання народу скинути пута неволі, палкий заклик побудувати вільну країну в сім'ї народів.

Провідний мотив: заклик до українського народу визволитися від гніту заради щасливого майбутнього.

Основна думка: «і мене в сім'ї великій, в сім'ї вольній, новій, не забудьте пом'янути незлим тихим словом».

Ідея: віра поета у краще майбутнє для свого народу.

Рід літератури: лірика.

Жанр: вірш.

Вид лірики: громадянська.

Художні засоби.

Епітети: «лани широкополі», «злою кров'ю», «сім'ї великій, …вольній, новій», «незлим тихим словом».

Постійні (сталі) епітети: «степу широкого», «Вкраїні милій», «синєє море», «вражою кров'ю».

Індивідуально-авторський епітет: «Дніпро ревучий».

Персоніфікація: «Дніпро реве …, понесе … кров».

Метафора: «полину до … Бога», «кров'ю волю окропіте».

Повтори (епіфора, єдинозакінчення): «… Бога».

Повтори (тавтологія): «реве ревучий», «…в сім'ї великій, сім'ї...».

Повтори (анафора, єдинопочаток): «Як …».

Алітерація (звук [р]): «реве ревучий», «І вражою злою кров'ю волю окропіте».

Звукопис: «Дніпро реве».

Контраст: «полину до самого Бога молитися... а до того я не знаю Бога».

Тлумачення контрасту сучасними дослідниками творчості Т. Шевченка: «Після смерті поета його душа не буде допущена до Бога, аж доки Україна не стане вільною».

Відповідь:

Тема “Заповіт”: заклик до українського народу звільнитися від кайданів самодержавства, боротися за вільне життя, відстоювати інтереси простого люду.

Основна думка: змінити соціальний устрій гноблених можна тільки революційним шляхом.

Епітети: «степ широкий», «Вкраїна мила», «лани широкополі», «вража зла кров», «сім’ї великій… вольній, новій», «незлим тихим словом», «синєє море», «злою кров’ю», «вражою кров’ю».

Метафора: «полину до … Бога», «кров’ю волю окропіте».  

Повтори: «Як… було…», «реве ревучий», «в сім’ї…».

Пояснення: