Іть будь-ласка.. поясніть, чому у слові вересень, звуків менше ніж букв. 8 букв, 7звуків, 3склади.

Потому-что, мягкий знак не является   звуком.

8букв це і так зрозуміло чому ) 7 звуків тому ,що м'який знак не враховується при транскрипічному розборі. 3 склади  - тому ,що 3 голосних (у молодшому класі навчили: скільки голосних - стільки й сладів) .

Белые снежинки робко касались едва подмерзшей земли. неспешно, словно сонные мухи, они постепенно покрывали дорогу тонким слоем. вот и дождались – наступила зима. именно эта пора года любима и детьми, и взрослыми наравне с летом. и это не удивительно. зимняя природа напоминает сказку. совсем еще недавно обнажившиеся тонкие ветки осенних деревьев приобретают надежную защиту под ледяным покровом и снегом. смотрится это не только живописно, но и чрезвычайно романтично. а сколько существует зимних забав! игра в снежки, которая так любима детьми, иногда околдовывает взрослых, и тогда они резвятся точно так же, как и лет сорок назад. лепка снеговика – это вообще неповторимая возможность реализовать свои творческие задумки. для новоявленного «человека», слепленного из комков чистого снега не жалко ни красивой морковки, ни теплой шапки. а еще с нетерпением ждут зиму, мечтая покататься с горки на лыжах или санках. ощущение полета, захватывающее человека в данный момент, сложно повторить с какого-либо другого способа. холодный воздух румянит щеки и бодрит, но постоянное движение не дает почувствовать холод.  катание на коньках, которое так страшит новичков, становится одним из самых популярных вариантов зимнего отдыха. быстрое скольжение по гладкой отражающей поверхности дарит массу удовольствия и заставляет возвращать на каток снова и снова. вот и опять пошел снег. не успел дворник расчистить дорожку, деревья стряхнуть снег, как дорожку снова замело, а на ветви деревьев снегопад накинул белоснежны пух. зима… сказка наяву…

Однієї травневої суботи ми з однокласниками зібрались іти до лісу. плани мали грандіозні: зварити кашу, насмажити шашликів, а ще награтись і набігатись досхочу. аж ось нарешті всі зібралися. перевірили, чи все взяли, і хутко рушили. сонячне проміння пестило нас, зігріваючи уже по-справжньому. незрівнянні аромати дарувала яскрава травнева зелень. зупинившись на улюбленому місці, ми звично і швидко розвели вогонь, а незабаром запах польової каші уже розносився по галявині. посмакувавши кашею, хлопці побігли грати у волейбол, за ними попрямували й дівчата. чаклувати над шашликом залишився лише андрій — великий знавець і любитель цієї справи. гра була чудовою, і максим навіть роззувся — аби легше було бігати. ось тут і сталася біда. побігши в кущі за м’ячем, максим наступив на уламок скла. хлопець скрикнув від пекучого болю, а за мить уся шкарпетка була в крові. першою отямилася марійка. вона завжди брала з собою ліки першої необхідності. швидко обливши рану перекисом водню, туго затягла її бинтом. першу було надано, тепер необхідно було терміново повертатись у місто. друзі обережно посадили максима на велосипед і доправили до лікарні. провідувати однокласника прийшли всім гуртом. і назавжди запам’ятали сумний урок, що бігати без взуття не можна, а тим більше бити й розкидати скло!