- Привіт, Оленко. Чого ти така сумна?
- Привіт, Мар'яно. Та в мене мама захворіла на грип, та й отримала ускладнення.
- Нічого собі, співчуваю. В мене колись була така сама історія. Після грипу я отримала запалення легень.
- Справді? І тобі вдалось вилікуватись?
- Як бачиш, стою перед тобою жива-здорова.
- А ти лежала в лікарні?
- Так, в нашій обласній інфекційній лікарні.
- І довго ти там перебувала?
- Так, досить довго. Близько двох тижнів.
- А чи висока в тебе була температура?
- Близько сорока.
- Нічого собі, в мами лишень до тридцяти восьмі піднімається. Може, обійдеться.
- Звичайно! Варто вірити, що все буде добре! Передавай мамі привіт, нехай одужує.
- Дякую тобі за підтримку. Можу я тобі подзвонити, якщо в мене виникнути питання щодо реабілітації?
- Звичайно, завжди до твоїх послуг! Щасти!
жив один хлопчик, його звали діма. до навчання він ставився погано. а особливо до украйнсьї мови. одного разу йшов хлопець зі школи та зустрів сову. вона була незвичайна а чарівна. дмитро дуже здивувався і від несподіванки не знав, що сказати. та сова перша почала розмову: "привіт, юначе", - промовила вона і без зайвих слів взяла хлопця за руку. вони полетіли до країни мови. поки вони летіли хлопець наважився спитати: "хто ти і звідки взялась ? ". "я наймудріша у світі сова, прилетіла з чарівної країни, щоб навчити тебе цінувати прислівник". коли вони прилетіли в країну мови, діма від захвату застиг на місці і навіть не ворухнувсь. у тій країні було все прекрасне, квітуче, сонячне. люди там були розумними та освідченими, та що там люди, навіть тварини вміли розмовляти. через кілька хвилин хлопець звик до такої краси. та чомусь йому стало соромно. напевно від того, що він почувався чужим тут. адже він не володів мовою так, як тутешні люди. дмитро задумався і промовив до сови : "сово, ти така розумна, я теж хочу таким бути. відправ мене будь ласка додому, мені швидше хочеться відкрити книгу і вивчити щось".сова послухала хлопця і вони разом повернулись додому.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос: