Твір на тему з ким я дружу у класі і чому? . плж

Щас почти написал секундочку

Ядуже люблю літню пору. це доба канікул, і у мене багато вільного часу. але я люблю літо не тільки за цю свободу. літо — це чудова пора теплої погоди. влітку не потрібно кожного разу тепло вдягатися перед тим, як виходити на вулицю. досить взути «шльопанці» — і вперед! можна гуляти на свіжому повітрі цілий день і не боятися змерзнути. влітку взагалі відчуваєш себе вільно, тому що є багато можливостей провести вільний час. можна лазити по деревах, грати в м’яча, кататися на роликах, на скейтборді, на велосипеді. і погода не зможе перешкодити, хіба що дощ піде. але ж скоро земля все одно висохне, повернеться сонячна погода! літо — це єдина пора року, коли можна засмагати та купатися. а я дуже полюбляю це робити. тому я обожнюю літо! ще літо добре тим, що на вулиці пізно сутеніє. можна багато часу проводити на вулиці, не те, що взимку. а літні вечори такі світлі! у нашому місті під відкритим небом проводяться різні свята, концерти, ігри та гуляння під відкритим небом. але навіть і без цього кожен літній вечір здається мені святом. влітку на деревах достигає багато смачних фруктів, і тому вони дешево коштують на ринку. можна ними ласувати і ні в чому собі не відмовляти. літо — щедра пора року. природа влітку дарує людям свої плоди.

    одного недільного ранку до мене підійшов загадковий дідусь і таємниче спитав:

      -хлопче, ти не   знаєш, де у вас в районі знаходиться таємна бібліотека?

      -не знаю, та й навіть не чув про таку. а що там зберігають? – відповів я.

        -у давно минулі  часи, коли україна знаходилась під ворожою владою, книжки багатьох авторів були заборонені. але кажуть, що десь у цьому районі містилась підпільна бібліотека. добровольці самі таємно від влади друкували книги і розповсюджували їх серед охочих.

        -дуже цікаво, дідусю. я ніколи про таке не чув. але, мабуть, вона вже давно знищена, - розчаровано промовив я.

        -мабуть, що ти правий. але я все ж таки пошукаю, - сказав дідусь і пішов.

        завдяки цій цікавій ситуації спілкування я дізнався про те, що у нас в україні існували таємничі бібліотеки