"стислий переказ тексту фортеця кодак з творчым завданням"

Кодацька фортеця або кодак (сучасне  кайдаки; від  тюркського "кой" - селище та "даг" - гора) — фортеця на правому березі дніпра напроти кодацького порогу. розрашована на 10  км нижче теперішнього міста дніпропетровська, на території села старі кайдаки. збудована польським урядом у липні 1635 року з метою ізолювати запоріжжя і дон від україни, перекрити вихід до чорного моря і перешкодити втечі селян на запорізьку січ. «ключем до запоріжжя» називали фортецю сучасники. кодак будувався під керівництвом французького інженера боплана. на побудову сейм асигнував 100 тисяч польських злотих. у серпні 1635 року запорожці під проводом гетьмана сулими зруйнували кодацьку фортецю. відбудована була вона німецьким інженером гекантом у 1639 році, її розміри збільшилися майже втричі, були побудовані католицький костел і монастир, православна церква, а польська залога збільшена до 600 найманців. вогневу міць посилили артилерією, а також встановили у 3-х км величезну сторожову вежу. 1 жовтня 1648 року  кодак був взятий за наказом богдана хмельницького  (який за переказом влучно висловився на адресу цієї фортеці: «manu facta manu distruo» («руками створене руками і руйнується») і перетворений на опорний пункт українського війська. за гетьмана івана мазепи кодак був сторожовим постом січі. у 1711 році за умовами прутського мирного договору разом з іншими фортецями на півдні україни був зруйнований. згодом кодак був козацькою слободою, центром кодацької паланки. у кінці xviii ст. кодак перейменовано на с. старі кодаки, тут оселилося багато запорожців, після зруйнування нової січі. руїни кодака збереглися до наших днів.   у 1910 році за ініціативою дмитра яворницького на місті фортеці встановлено пам'ятний знак. нині на місці, де була фортеця, розташований гранітний кар"єр, місцевість руйнується.      

закарпаття - з а к а р п а т : ' а

з - пригол., ненагол., дзвінкий, передньоязиковий, щілинний, свистячий

а - голосн., ненаголош., неогублений, переднього ряду

к -   пригол., ненагол, глухий, задньоязиковий, зімкнений чистий, твердий

а -  голосн., ненаголош., неогублений, переднього ряду

р - приголос, ненагол, сонорний, передньоязиковий, дрижачий

п - приг, ненагол, глухий, губний, зімкнений чистий, твердий

а - голосн, наголошений,  неогублений, переднього ряду

т: " - приг, ненагол, зімкнений чистий

а -  голосн., ненаголош., неогублений, переднього ряду

наддніпрянський - н а д: н' і п р' а н с' к и й

н - приг, ненаг, сонорний, носовий

а -   голосн., ненаголош., неогублений, переднього ряду

д: - приг, ненагол, дзвінкий, зімкнений чистий

н' -  приг, ненаг, сонорний, носовий

і - голос, ненагол, неогублений, переднього ряду

п -  приг, ненагол, глухий, губний, зімкнений чистий, твердий

р' -  приголос, ненагол, сонорний, передньоязиковий, дрижачий

а -  голосн, наголошений,  неогублений, переднього ряду

н -  приг, ненаг, сонорний, носовий

с' - приг, ненагол, глухий, передньоязиковий,щілинний, свистячий

к -  пригол., ненагол, глухий, задньоязиковий, зімкнений чистий, твердий

и - голосний, ненаголошений

й - приг, ненагол, сонорний, середньоязиковий, щілинний

 

у культурі взаємин людей слід назвати: зобов’язаність, увічливість,  тактовність,  скромність,  точність,  совість.      зобов’язаність —  це  точність  виконання  доручення,  єдність слова й діла.      почуття міри, яке дозволяє виявити повагу до кращих якостей іншої людини та відшукати власну гідність,— ось у чому полягає  тактовність. скромність  виявляється  в  умінні людини  бути особистістю, не  грати чужої ролі.        точність  означає  вміння  цінити  своє  слово,  не  кидати  його на  вітер. якщо людина  завжди  виконує  те, що  обіцяє, на неї можна покластися.        совість  є  важливою  силою  у  стосунках  людей. правила  етикету роблять норми культури стосунків демократичними, бо пропонують повагу  гідності людини.        в