Скласти оповідання із словами (доброго ранку; доброго вам улову; будьте здорові; дякуємо; допобачення.)/

Якось улітку ми всією сім’єю поїхали на риболовлю. поки ми з татом розбирали снасті, мама збирала поблизу хмиз. тато розставив вудки, а ми з мамою розвели багаття. світанок уже відступив, ведучи за собою туман. поплавці мирно погойдувалися на воді, не передвіщаючи ніякого кльову. я небагато занудився й пішов до багаття. мама сиділа на березі, любуючись яскравими сонячними відблисками на воді, а тато періодично перевіряв наживки на гачках і називав нас горем-. так ми проседіли десь біля години, навіть не помітили, як до нас підійшов раптовий перехожий. - доброго ранку,- привітався він. - добого ранку ,- відповіли ми. потім він ще довго розмовляв з моїм батьком. - доброго вам улову,- сказав перехожий, - будьте здорові. з цими словами він зник у лісі. - дякуємо, до побачення- відповіли ми йому в слід. а потім мама попросила в тата вудку, насадила на гачок наживку й закинула у воду. не пройшло й хвилини, як поплавець вимогливо застрибав на воді, ми підбігли до мами, підказуючи їй, як підсікти рибу. і мама витягла невеликого карася. тато недовго подумав і запропонував мамі насадити наживку на всі гачки. от отут-то й почалася в нас справжня риболовля. увечері, коли ми їли   юшку, приготовлену на багатті, тато сказав, що більше без мами на риболовлю не поїде, тому що він і раніше чув, що жінки - щасливі , а сьогодні в цьому переконався та й слова нашого подорожнього стали пророчими

Що подарувало нам сьогодення? залежність від грошей, модернізацію суспільства, масову еміграцію за океан… скільки віків український народ домагався права на відкрите існування? ! ми пройшли через війни, тортури, усілякі «емські укази», революції, голод… і тепер, коли на дворі xxi століття, ми відлучаємося від свого коріння і орієнтуємося на уніфіковану й стандартизовану «масову культуру». прикро, що навіть у сільській місцевості, де в побуті й заняттях населення збереглося чимало традиційного, зараз царить урбанізація. чи не парадокс, що син звичайного хлібороба не вміє працювати на полі, а дочка прясти і вишивати? і де ж поділася та любов до землі, яка раніше давала можливість вижити нашим предкам?                   прикро, що люди забувають духовні традиції, народні звичаї, пісні, одяг…адже не кожна країна у світі може похвалитися такими скарбами! не кожна має таку духовну спадщину! традиційна етнокультурна інформація може зберігатися тільки від покоління до покоління, несучи в собі коштовний вантаж. звертання до традицій не означає нехтування можливостей сьогодення. тільки осмисливши минуле, дізнавшись витоки своєї культури та історії, можна не тільки чіткіше зрозуміти сьогодення, а й правильно обрати шлях розвитку.

Антоніми-це  слова  протилежні  за  значенняму ролі антонімів можуть виступати повнозначні  частини мови, що показують якість:   іменники  (хоробрість  — боягузтво),  прикметники  (коханий  — остогидлий),  дієслова  (дружити  — ворогувати),  прислівники  (мирно  — войовничо). у  поетичній  та  ораторській мові  антоніми вживаються як засіб  антитези, наприклад: «той мурує, той руйнує…» (т. шевченко). антоніми в  семантичному полі  розташовуються на протилежних полюсах. коли взяти низку слів на позначення стосунків між людьми (семантичне