Навкруги був невеличкий гайок. осінь уже поклала на нього свою важку руку. жовте листя, тремтячи й коливаючись у повітрі, тихо раз по раз сідало на землю, вкриваючи її пишним золотим накриттям. на землі вже лежав товстий і м'який шар такого листя. з дерева, нове листя тихо і якось таємно шелестіло. найти головні члени реченя

Головні члени речення відпові на питання хто? що? - підмет що зробив? присудок 1. був (присудок) гайок (підмет) 2. осінь (підмет), поклала (присудок) 3. листя (підмет), сідало, вкриваючи (присудок) 4. лежав (присудок), шар листя (підмет) 5. нове листя (підмет), шелестіло (присудок)

Автопортрет у шапці й кожусі (1860): опис за своє життя тарас григорович шевченко намалював багато автопортретів. частина з них не зберіглася і про них відомо тільки з листів або спогадів сучасників. але є автопортрети, які стали дуже добре відомими. найзнаменитіших автопортретів шевченка два: перший автопортрет молодого шевченка, написаний олійними фарбами у 1840-41 роках, і автопортрет у шапці й кожусі 1860 року, де шевченко вже доволі немолодий.    автопортрет тараса шевченка у шапці й кожусі - це офорт, створений в 1860 році за світлиною а. деньєра, яка була зроблена у 1859 році. сучасники поета вважали саме цей автопортрет найвдалішим. зараз цей автопортрет поета зберігається у державному музеї тараса григоровича шевченка. портрет вражає бездоганною технікою виконаня. офортний штрих цього портрета дуже виразний та експресивний. усе зображення вкрито штрихуванням; смушеву шапку й комір кожуха теж передано енергійним штрихом. це надає автопортрету деякої суворости. шевченко вийшов як живий: коли дивишся на портрет, виникає відчуття, що намальований поет начебто дивиться в очі глядачам. на портреті є підпис автора, монограма у колі та дата написання.

Жили у країні граматиці українські префікси. було їх дуже багато:   роз-, без-, під-, над-, від-, між-, і були вони поважними, і пишалися собою, бо служили українській мові - одній з найчарівніших мов світу.шанували префікси порядок, вони завжди знали, де й коли стати, як змінити слово, як грамотно писатися.але в кожній сім'ї бувають префікси  з-  і  с-, жваві пустуни, були великими друзями, їх завжди бачили разом. як вітер, гасали вони наввипередки по палацу. тільки й чути було: з-з-з-, с-с-с-. не в одного з поважних префіксів аж голова йшла обертом від того гасання. а коли кликали всіх до роботи,  з-  і  с-створювали такий безлад у країні! уявляєте, як вони з розгону, не задумуючись, ставали коло якогось слова! хто перший добіг, той і став. так, кого хочеш, можна збити з пантелику! поважні префікси часто соромили пустунів, закликали їх бути серйознішими, відповідальнішими, - одним словом, особливо обурювалися префіксироз-  і  без-. "ми теж можемо вимовлятися нечітко, але ж пишемося завжди однаково, бо інакше це було б неповагою до себе та й до інших префіксів взагалі! "але вмовляння не . і тоді префікси зібрали велику наукову раду. вони виступали з доповідями, і нарешті ухвалили  правило: префікс  с-  пишеться перед буквами к, п, т, ф, x,  префікс  з-  пишеться перед усіма іншими буквами.і все. з того часу префікси  з-,  с-  і пишуться за такими правилами. бо правила є обов'язковими для виконання.хіба що невігласи цього не знають. але у нас таких немає! юлія новак,  учениця 5-го класу середньої загальноосвітньої школи № 20 імені олени теліги.  м. феодосія.