Доберіть і запишіть по два словосполучення, які б означали в]дію і предмет; б]дію і час; в]дію і місце;

Виділяють три гірські ланцюги: західний (довжина 82 км), східний (64 км) та центральний (34 км). Вони мають різні типи рельєфів.

На захід і схід гряда поступово знижується. На крайньому заході вона закінчується поблизу Балаклави Каранськими висотами (316 м), а на сході – неподалік Феодосії горбистими височинами мису Іллі (310 м). Південні схили здебільшого обривисті, висота вертикальних скель сягає сотень метрів, північні – дещо пологіші, хоча теж доволі круті. Південно-західна і центральна частини пасма формують систему яйл, що йдуть одна за одною і розділені різної глибини улоговинами.

Объяснение:

Головне пасмо Кримських гір — південна, найвища частина Кримських гір. Розташовується між Внутрішнім пасмом на півночі та Південним берегом Криму на півдні. Розташоване між мисом Фіолент на заході та мисом Іллі на сході. Довжина 180 км, ширина 15-30 км. Займає площу 1565 км2.

Маленька крапелька величної держави —

моє село, багато є таких!

Зазнало лиха, бідувань і слави

Воно живе і вічно буде жить!

Нашому селу літ триста п'ятдесят, різні версії є про його назву.

Що чумаки возили сіль із Криму й заїжджали часто у корчму. І що перший переселенець дав назву свою. Що княгиня Софія Кантимирівна правила нашим селом. Мала маєток, Роганку-річку, а в ній карасі, і лини, й окуні. І церква теж була. І люди добрі, прості, роботящі, умілі та тямущі. І пісня сходила із уст сама.

Мала Рогань, так звуть моє село, зручно примостилося біля швидкоплинної річки, затіненої верболозами.

Це частина моєї рідної Вітчизни, покровителька батьківського роду, моя відрада і надія, мої сподівання і звертання. Село добрих і працьовитих людей, які прагнуть зробити його зручним і впорядкованим.

У ньому я народилася, пішла до школи, тут моя рідня, друзі і знайомі, тут і доля моя.

Дуже гарне село навесні, коли цвітуть сади, і влітку, коли будинки потопають у зелені і квітах.

Через усе село в'юнко в'ється, мов стрічка, бруківка-шлях, що єднає нас і місто Харків.

Я живу і снюся своїм селом, воно в мені, бо будить думку і гріє душу, дороговказ і майбуття моє.

Я уособлюю Малороганську землю, що повнить світлом наш небокрай, чесних, порядних людей і є дивом калиновим, чарами барвінковими...