Словниковий диктант із 35 слів на вживання подовження та подвоєння.

Життя, знання, осінній, звертання, щоденно,до побачення, юннат,цвітіння,ранній,письменник,питання,будування,малювання, читання, розкривання,проміння,марення,паління, годування,народження,запоріжжя, покарання,зваблювання,буяння, бульйонний,ванна,відродження,враження, волосся, колося, вугілля,гілля,дозвілля,прання,подвоєння,каміння,картоплиння,капризування,картонний,каяття,квасолиння,

зимовий ліс схожий на зачаровану країну снігової королеви. тут царює тиша. пухнастий білосніжний килим вистеляє землю. він також накинутий на гілки дерев, як шуби.

здається, ніби дерева в зимовому лісі одягли казкове вбрання. все навколо прикрашене сліпучим снігом, прозорим льодом та сріблястою памороззю. ліс – неначе скарбниця тендітних зимових коштовностей.

тільки гілки замерзлих дерев іноді риплять та тріщать від морозу. та скрипіння снігу під ногами порушує тишу під час прогулянки зимовим лісом. але взагалі взимку тут важко прходити. можна провалитися в замет по коліна, а бува, що й по пояс.

коли йдеш зимовим лісом, здається, що в ньому немає жодної живої душі. нібито всі птахи, звірі й комахи покинули цю місцевість в пошуках тепла або залягли в сплячку. навіть ворони подалися до міста, годуватися біля людей. але цієї ж миті заєць-біляк, невидимий на снігу, спостерігає за мандрівниками. життя в зимовому лісі затихає, але не зупиняється.

Твір-опис «зимовий ліс»

зимовий ліс схожий на зачаровану країну снігової королеви. тут царює тиша. пухнастий білосніжний килим вистеляє землю. він також накинутий на гілки дерев, як шуби.

здається, ніби дерева в зимовому лісі одягли казкове вбрання. все навколо прикрашене сліпучим снігом, прозорим льодом та сріблястою памороззю. ліс – неначе скарбниця тендітних зимових коштовностей.

тільки гілки замерзлих дерев іноді риплять та тріщать від морозу. та скрипіння снігу під ногами порушує тишу під час прогулянки зимовим лісом. але взагалі взимку тут важко прходити. можна провалитися в замет по коліна, а бува, що й по пояс.

коли йдеш зимовим лісом, здається, що в ньому немає жодної живої душі. нібито всі птахи, звірі й комахи покинули цю місцевість в пошуках тепла або залягли в сплячку. навіть ворони подалися до міста, годуватися біля людей. але цієї ж миті заєць-біляк, невидимий на снігу, спостерігає за мандрівниками. життя в зимовому лісі затихає, але не зупиняється.