1)відредагуйте речення, усунувши засоби немилозвучності - мій друг встав, щоб вже йти.

Мій друг підвівся, щоб вже йти.

Чому ви вирішили обрати професію вчителя? - ну по-перше, мені завжди працювати з дітьми, щось розповідати їм, пояснювати але коли я закінчила 10 клас, я ще не розуміла, що ця моя любов до дітей, визначить мою майбутню професію.  а моя мама хотіла, що б я стала інженером.  і тому я поїхала вступати в москву, в інститут на хімічно факультет.  предмет хімії, мені дуже подобався, багато в чому завдяки тому, що в школі, де я вчилася - була просто чудова вчителька хімії.  але на жаль, а може й на щастя, я не пройшла за .  а потім, ми з мамою їхали в метро   у жінки, що їхала з нами, плакав маленька дитина   - і ви його заспокоїли? - так, можна сказати і так.  після цього мама запропонувала мені вступити до педагогічного.я обрала факультет ійської мови.- а як довго ви працюєте вчителем? - практично 18 років.- що вам не подобається у вашій професії? - не подобається, звичайно, політика нашої держави по відношенню до педагогів.  вони вважають, що раз ми нічого не виробляємо, значить, ми не приносимо нашій країні ніякої користі   виходить, що і платити нам нема за що.  через це і зарплата низька.- а що у вашій професії вам подобається? - діти.  безумовно, це діти.  мені подобається з ними працювати, у мене це виходить.  я їх прекрасно розумію і можу знайти спільну мову з кожним.- хотіли б ви змінити професію? - ні, зараз немає.  мені подобається моя робота.  хоча багато моїх подруг, з якими я навчалася в інституті, не змогли працювати вчителями.  просто для цього дійсно потрібен талант.  а зрозуміти, чи є він у тебе, можна лише почавши працювати з дітьми.- і у вас він є?   працювали ви в інших школах, крім 23? - так, звичайно, 16 років я пропрацювала в 34 школі.- а де вам подобається працювати більше? - я не можу сказати, що десь подобається більше, десь менше.  скажу лише, що перейшовши працювати в 23 школу я змінила хороший колектив, на ще більш хороший.

ответ:

майбутнє — це незвіданий шлях, непроста доріжка, яка до кінця невідома звичайній людині. життя буває різним, але кожному хочеться бачити себе у майбутньому радісним та щасливим. у всі часи людство приваблювало майбуття. людям завжди хотілося випередити час, дізнатися, що ж їх чекає далі. але час

колись я, як і всі діти, змінювала свої бажання щодо професії. спочатку мені хотілося бути лікарем, потім вчителем і навіть дизайнером та все це залишилося у дитинстві, у мріях. зараз я тільки у шостому класі, але певна, що професію свою ще не обрала.

щоб уявляти своє майбутнє, треба насамперед поставити перед собою ціль і намагатися досягти її. тоді легше жити, бо людина знає, що їй потрібно від життя, знає, чого саме вона хоче.

моя мета зараз — добре вчитися. я вважаю, якщо захотіти, то все обов'язково здійсниться. звичайно ж, майбутнє своє я уявляю світлим, хорошим. варто лиш вірити у свої сили, у себе.

як усе буде — покаже час. та недаремно в народі кажуть, що людина — коваль свого щастя, вона сама будує власне життя.