Поділити слова для переносу злинає, бадьора, оживає

Зли-нає  ба-дю-ра  ожи-ває

На світі є багато професій, учені налічують їх близько трьох тисяч. Вибрати собі ту, де будеш отримувачі насолоду й задоволення, нелегко. На зорі цивілізації людина повинна була працювати, щоб вижити. Вона добувала собі їжу, будувала житло, зберігала вогонь. Цивілізація урізноманітила труд людини, одухотворила його.

Тепер вона може обирати собі діяльність за здібностями і бажаннями. Це дає їй можливість досягти такої майстерності, щоб забезпечити не тільки себе, а й принести користь іншим.

Ще недавно переважна більшість людей була переконана, що професію треба мати одну на все життя. Але сьогодні ми бачимо, що із вимогами сучасного виробництва, нової технології, ринкових умов, краще влаштовуються ті люди, які не бояться змінювати роботу залежно від потреб суспільства.

Особливе задоволення отримує людина, коли бачить плоди своєї праці, до якої доклала багато зусиль, уміння, творчого натхнення. Згадаймо О. П. Довженка. Те, як він учителював, був дипломатом і художником, як стави в фільми і писав художні твори, як саджав сади і невтомно навчав молодих митців, як разом з народом боронив Україну, свідчить, що він був творчою особистістю.
Не можна не погодитися із твердженням О. П. Довженка про те, що “нема нічого прекраснішого в світі, як людина праці! Нехай то буде косар на ниві… чи коваль коло палаючого горна, а чи садівник коло посадженого ним деревця, чи безсонний композитор, що десь на світанку творить пісню свою, а чи поет, що дарує нам вогонь в одежі слова. Немає нічого прекраснішого, як людина в мислі, в дії, в творчості…”

Після холодної зими, нарешті, настає довгоочікуване потепління. В ясний весняний день зовсім не хочеться сидіти в приміщенні. Хочеться вийти на вулицю та гуляти, дихати свіжим повітрям, грітися під ласкавим сонечком, слухати спів птахів гати пробудження природи. Весняний день наповнює повітря ароматами мокрої землі, молодої зелені, перших квітів.

Весна запанувала в світі. Під променями теплого сонця швидко тане сніг, лише подекуди в тіні ще збереглися невеликі крижані острівці. Весело стукає по підвіконнями весняна крапель. Швидко підсихають калюжі на асфальті, а земля вкривається зеленим килимом свіжої трави. День став довшим, теплішим, більш сонячним. Віє південний вітер та гонить по небу білокрилі хмари, і тоді їхні великі тіні швидко біжать по землі. Звідусіль чується спів і метушня птахів, які взялися за будівництво своїх осель високо на деревах або під стріхами дахів.

З кожною хвилиною світ довкола змінюється на очах, зігріта сонцем природа оживає та розквітає. Тепло весняного дня розбудило родючі сили землі. То тут, то там у траві запалюються вогники ранніх весняних квітів — пролісків, фіалок, кульбабок. Набряклі бруньки на деревах і кущах готові перетворитися на молоде листя. Важко вірити. Що ще зовсім недавно земля спала під товстою ковдрою зі снігу.