Зробити звуко-буквений аналіз слова хвалили

3склади, 7 букв, 7 звуків.

Материнське серце  любить своїх дітей у будь-яких ситуаціях, з тих самих пор, як в один прекрасний і незабутній день у житті  мама  бере на руки свого маляти. бажання виростити дитину, що виправдає всі надії й очікування, із цього дня займає всі думки матері, і тільки дитині тепер безроздільно належить її любляче материнське серце мама, ненька!   ти гідна цих ніжних щирих слів. я дивлюся на тебе й згадую своє безтурботне дитинство. ти подарувала нам із сестрою життя й присвятила нам всю себе. як твоє серце може любити нас так сильно! як жаль, що ми не замислюємося, що часом своїми вчинками або різкими словами можемо тебе скривдити. прости нас за те, що ми тебе розбудовуємо, що іноді вислухуєш зауваження вчителів про наше погане поводження нам варто частіше замислюватися про те, як не ранити твоє серце, як зробити так, щоб розгладилися зморщечки на твоїй особі. адже чим старше ми стаємо, тим більше ти маєш потребу в нашій увазі й любові. ми не повинні соромитися бути добрими й ніжними з мамою, не вважати за працю бути терплячими й уважними до неї. незатребувані й невитрачені добрі почуття висихають, ми звикаємо бути черствими й невдячними із самою рідною й близькою людиною -  мамою. а дуже часто буває, що ми поводимося  грубо: «якщо ти купиш мені новий телефон, я постараюся одержати по ії високу оцінку, якщо дозволиш піти на вечірку, винесу цебро- зі сміттям». ми повинні любити своє життя вже за те, що вона подарувала нам  маму  - таку життєрадісну, щиру, добру, мудру. адже скільки дітей на цьому світлі позбавлені цього щастя. материнське серце й безмежна материнська любов не зігрівають їх, не наповнюють їхні дитячі життя змістом мама, ти стала для мене іншому, однодумцем, що розуміє й поважає мої інтереси. ти завжди прислухаєшся до того, що підказує тобі твоє материнське серце, і даєш вірну пораду. і тобі, мама, за те, що ти є, і що твоє серце завжди готове любити й прощати!  

Вмикаєш телевізор, відкриваєш газету чи інтернет-сторінку з новинами – та одразу псується настрій. бо гарних новин там майже ніколи не знаходиш, а читаєш про нещастя, несправедливість, жорстокість, біль. і вже навіть не дивуєшся, бо якось звик до того, що так воно є. і виникає лише одне бажання – це убезпечити від цього себе. нема коли думати про інших, та й не хочеться. проте десь у душі розумієш, що в сучасному світі втратила вартість доброта. ми всі боїмося за себе та своє благополуччя. багато хто готовий «йти по трупах», аби у самого все було гаразд. цей страх робить людей нечутливими до потреб інших… та завтра може з’явитися хтось сильніший за тебе, хто безжально розтопче тебе. важко бути добрим, співчутливим та милосердним, коли образили, нашкодили, зрадили… хочеться відплатити за таку жорстокість та несправедливість. проте тим самим ми спровокуємо кривдника відчувати ту ж саму злість, і потім він відплатить нам.  і це замкнуте коло. а вихід з нього – милосердя та доброта. усі ми чули, що «на чужому горі щастя не збудувати», але забуваємо про те, поки життя не нагадає. і часто ми самі винні в тому, що в нас з'являються вороги та недоброзичливці. милосердя – не абстрактне поняття навіть, це принцип життя та поведінки, за яким ми не шкодимо іншим людям, ні з яких причин. цього вже досить. а якщо хочемо піти далі, можна тим, хто потребує. і тоді, коли потребуватимемо ми, нам теж . було б прекрасно, якби саме таке замкнуте коло запанувало б у світі.