Розповідь на тему моя ідеальна школа

Моя  школа  хороша ,  але  іноді  вона  мені  здається  трохи  нудною  і  стомливою  через  велику  кількість  завдання. тому  мені  хотілося  б  змінити  дещо .  якби  я  була  директором  школи ,  я  б  відмінила б і  завдання  -  я  думаю ,  що  це  марна  витрата  часу .  потім ,  я  б  зробила  довше    зміну  між  уроками .  я  б  також  поліпшила  меню  в  шкільній  їдальні  -велика  частина  їжі  просто  огидна .  думаю ,  школярам  треба  більше  салатів ,  овочів ,  і  фруктів. наступний  крок  -  шкільні  канікули .  літні  канікули  досить  довгі ,  але  я  б  подовжила  осінні ,  зимові  і  весняні  канікули,щоб  дозволити  школярам  проводити  більше  часу  зовні  удома  або  подорожуючи. мій  улюблений  предмет  в  школі  -  біологія ,  тому  в  моїй  ідеальній  школі  я  б  хотіла  мати цей предмет  щодня. добре  було  б  мати  більше  практичних занять ,  різних  досліджень  або  проектів. спортивне ,  і  музичне  зайняття ,  образотворче  мистецтво  слід  зробити  основними  предметами  і  викладачі  мають  бути  доброзичливими ,  веселими  і  досвідченими. отже ,  їх  робота  повинна  добре  оплачуватися. у  розклад  школи  моєї  мрії  я  б  включила  більше  екскурсій  і  подорожей .  я  думаю  дуже  важливо  подорожувати  зі  своїми  однокласниками  і  ділитися  враженнями. ось  моєї школи

Прихід весни в україні пов'язаний з цілою низкою цікавих народних обрядів. першою зустріччю весни можна назвати стрітення, яке святкується 15 лютого. у народі кажуть, що у цей день весна з зимою зустрічається. зима — це стара баба, а весна — молода дівчина. вони сперечаються. хто кого переможе в суперечці, той і пануватиме. уважно люди в цей день слідкують за погодою, бо вона віщує прихід весни. якщо після обіду потепліє, то перемогла весна. якщо погода видасться холодною, то зима ще довго простоїть, протримаються холоди. вважається, що на стрітення грім просипається, тому в народі це свято іноді називають громицями. у цей день в церкві святять свічки, які називають громічними, та воду. з освяченою свічечкою обходять все господарство, щоб вона святим своїм полум'ям дістала кожен куточок і захистила господу від всього злого, різної нечистої сили. вважається, що після стрітення починає прокидатися земля і вилітають з вирію птахи, щоб повернутися додому.  через місяць, 14 березня, святкують день явдохи. і з ним також пов'язане дійство зустрічі весни, яке називають гуканням весни. кликали весну так:   ой весна, весна, днем красна,  що ти нам, весно, принесла?   доручали це зробити дітям. але спочатку мами та бабусі випікали печиво у формі пташок "жайворонків" з тіста. з ними малеча й ходила на світанку гукати весну.  раніше на день явдохи молодь збиралася за селом чи містом на луках, узліссі. тут водили хороводи. народне прислів'я каже: "там, де хоровод ходить, там жито родить". молодь співала обрядові пісні: гаївки та веснянки. деякі з них дійшли й до нашого часу. а ще закопували в землю горщик з кашею. в народі вважали, що за зиму земля зголодніла, її потрібно нагодувати. тому у землю закопували горщик. ховали його обов'язково під березою — деревом, яке одним з першим прокидається навесні.  "кидай сани, бери віз! " ця народна приповідка відома, мабуть, усім. вона означає, що вже починається дружна весна, розтанув сніг. пов'язаний цей вислів також з обрядовими дійствами, якими зустрічають весну. відбуваються вони в кінці березня, на день олексія.  у народі до цього дня ставлять з особливою повагою. з ним пов'язано дуже багато прикмет і повір'їв, які стосуються змін в природі. в народі вірили, що на олексія ворон-крук сам купається і купає своїх діток перед тим, як випустити їх на золю. вважається, що саме цього дня лисиці переселяються зі старих нір у нові. нібито перші три дні після переселення ходять вони наче сліпі і глухі, та кури їм сняться. це тільки повір'я. але є й прикмети, за якими визначали, чого чекати далі. якщо журавлі повертаються з вирію і дружно курличуть, коли летять, треба очікувати на тепло. якщо день на олексія теплий, то й вся весна буде теплою, а рік видасться багатим на врожай.  якою б не була погода на олексія, обов'язково заспіває пташка-вівсянка. у народі її спів приповідками: "цінь-цінь-цінь-цвірінь, іди, діду, сій ячмінь" та "літо-літо, сінокіс, кидай сани, бери віз".  а якщо вже покинув господар сани і полагодив для роботи віз, то весна почалася справжня. 

Вулиця як така почала формуватися в 2-й половині хіх століття, отримавши назву бериславської, оскільки в її кінці починалася дорога на місто  берислав.сучасне найменування вулиця отримала за  радяньських  часів, а саме в  1957  році  — з нагоди 40-ліття  жовтневого перевороту 1917).у  1950- 60-х роках відбулося «друге народження» вулиці  — після початку забудови житлових кварталів навпроти  парку імені ленінського комсомолу. тут буди зведені 5-типоверхівки. до цього ж на вулиці розташовувалися винятково індивідуальні споруди, городи та пустирі.з кінця 1960-х років вулиця 40 років жовтня стала вулицею  студентів, адже на ній у  1966  році були побудовані корпуси  політехнічного колледжу, заснованого в  1922  році.