ответ:
мені згадалося невелике оповідання-притча і. с. тургенєва "два багатії". письменник віддає належне і звеличує багатія ротшильда, що виділяє великі гроші на виховання сиріт, на лікування хворих, утримання самотніх старих. і відразу тургенєв згадує, як бідний російський селянин взяв у свою родину сироту. на нарікання дружини, що і так голодно в родині, а тепер їм навіть не буде за що купити сіль, щоб посолити юшку, селянин відповідає: "а ми її і несолону". тургенєв робить висновок: "далеко ротшильду до цього мужика! " так, цей бідняк добріший мільярдера, багатший душею. недарма оповідання називається "два багатії", хоча формально один з героїв — бідняк.
завершуючи твір, хочу сказати: дуже правильна ця фраза: "поспішайте робити добро! " не треба чекати, коли станеш багатим, як ротшильд. добрі це і добрі слова, і старим, і підтримка друзів. задумайся: коли ти останній раз дарував мамі квіти? а коли допоміг їй по господарству? чи давно відвідував бабусю? чи дзвониш дідусеві регулярно, чи ділишся з ним своїми проблемами? чи допоміг молодшій сестрі, коли вона просила тебе про , або відговорився вічною зайнятістю? чи відвідав хворого друга? це все і багато чого іншого, мій ровеснику, уже можна робити сьогодні. не відкладай добрі справи на майбутнє!
объяснение:
ответ:
на мою думку, щоб вижити, людина зобов’язана навчитися перебувати в злагоді з природою.
по-перше, вона сама є часточкою природи, тобто її існування залежить і від навколишнього середовища, і від екології планети в цілому. яскравим прикладом своєрідного художнього осмислення думки про те, що можна жити в гармонії з природою й не шкодити їй, є твір даніеля дефо «робінзон крузо». автор описує побут і діяльність людини, яка випадково потрапила на безлюдний острів. здавалося б, вижити немає шансів, проте головний герой пристосувався до свого нового середовища й, використавши можливості довкілля та здобутки цивілізації, зумів забезпечити для себе порівняно високий рівень життя.
по-друге, розробляючи щоразу нові й нові технології, людина лише ціною власних помилок, а іноді навіть катастроф, навчається передбачати наслідки впровадження власних винаходів, тобто поступово розуміє необхідність розвитку екологічної свідомості.
прикладів цього є чимало й у сучасному житті, і в історії. ідеться насамперед про те, що життя можливе без деяких винаходів, що їх можна використовувати на благо природи, що впроваджувати їх варто лише тоді, коли створено необхідну систему захисту від згубного впливу їх на довкілля. так, російський учений ігор курчатов, один із розробників атомної бомби, усвідомивши наслідки свого винаходу, став боротися за використання атомної енергії для мирних цілей. але мені не відомі, на жаль, випадки, коли вчені відмовлялися від своїх винаходів задля збереження довкілля.
підсумовуючи викладене, можна зробити висновок, що природа може існувати без людини, а людина без природи — ні. саме тому кожен, хто живе на землі, має прагнути до гармонійного співіснування з довкіллям і зобов’язаний піклуватися про збереження багатств планети.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Скільки звуків має слово джерельна?