4клас частина 1 вправа 94 сторінка 45

Объяснение:

Рід іменників. Іменники спільного роду

Іменник (крім тих, що вживаються тільки у множині) належить до одного з трьох родів — чоловічого (день, серпень, ярмарок, Сибір), жіночого (ніч, земля, путь, криза) і середнього (поле, весло, життя, знання).

Зверніть увагу!

Чоловічий рід: аерозоль, нежить, Псалтир. Жіночий рід: бандероль, ваніль, каніфоль

Деякі іменники мають варіантні форми роду: абрикос — абрикоса, вольєр — вольєра, довіра — довір’я, жираф — жирафа, зал — зала, змій — змія, клавіш — клавіша, мозоль — мозоля, мотузок — мотузка, пантофель — пантофля, спазм — спазма, перифраз — перифраза.

В українській мові є іменники, в яких рід визначається за статтю. Це іменники спільного роду. Вони означають назви осіб за характерними рисами чи діями і мають закінчення -а, -я: сирота, плакса, нікчема, нероба, базіка, бідолаха, лівша. Рід цих іменників визначається синтаксично, тобто за до означальних слів: Ріс я круглим сиротою. Бува і чоловік сьому колючці пара: людей товче, та й жде, щоб хто його кохав. Де вона тепер, бідолаха? — задумався Григорій.

Деякі іменники чоловічого роду, що позначають осіб за родом занять, можуть називати й осіб жіночої статі. Вони не мають паралельних форм жіночого роду: адвокат, депутат, директор, інженер, менеджер, мер, міністр, нотаріус, прокурор, професор, тренер, юрист. Від деяких слів творяться назви осіб жіночого роду, але вони належать до нейтральної лексики: вчитель — вчителька, дипломник — дипломниця, журналіст — журналістка, майстер — майстриня, продавець — продавщиця, перекладач — перекладачка.

Кілька іменників жіночого роду, що позначають традиційно жіночі професії і заняття, не мають відповідників чоловічого роду: рукодільниця, домогосподарка, манікюрниця.

Займе́нник — це самостійна частина мови, що вказує на особу, предмет, ознаку, кількість, але не називає їх. Наприклад: він, ми, щось (вказують на особу, предмет); той, мій, всякий (вказують на ознаку); скільки, стільки (вказують на кількість). Займенники відповідають на питання хто? що? який? чий? скільки? Усі займенники змінюються за відмінками, а деякі, як і прикметники, — ще й за родами та числами. У реченні займенник найчастіше виступає підметом, додатком або означенням, рідше — частиною присудка. Наприклад: Я принесу тобі свою надію (Я — підмет, тобі — додаток, свою — означення).

Объяснение:

все написала,наче