Нужно написать сказку про двух цапков на мосту ! зарание ! ето по украинской мове за второй !

Через бурхливу річку було збудовано місток.одного разу зустрілись на тому  місточку два молодих цапки.треба було одному на лівий бережок,а другому на правий.обидва дуже поспішали.а мосточок вузесенький --вдвох не як не пройти.стали цапки один на проти другого и не знають що робити.та недовго думали.нахилили лоба і пішли один на одного рогами.так зацапались ,що розцапатись не можуть.стукались,стукались лобами поки не впали у річку,та й поплили за течеєю, а куди-- то тільки вони і знають.

М'ята [мйата] 4б., 5зв., 2склади- = о - о

[м] приголосний, сонорний, твердий. 

[й]  приголосний, сонорний, м’який,

[а] голосний, нелаб., наголош.,[т]    приголосний, глухий, твердий,  [а] голосний, нелаб., ненаголош. галявина [гал'авина] 8б., 8зв., 4склади- о = о - о - о [г] - приголосний, дзвінкий, твердий.  [а] голосний, нелаб., ненаголош., [л'] приголосний, сонорний, м'який[а] голосний, нелаб., наголош., [в]  приголосний, сонорний, твердий [и] голосний, нелаб., ненаголош., [н] приголосний, сонорний, твердий,  [а] голосний, нелаб., ненаголош

Кожна людина несе відповідальність навіть за ті вчинки, які вона не зробила. бо якщо вона – частина суспільства, то відповідальність падає також і на неї. від цього нікуди не дітись. хоча це й деякою мірою не зовсім справедливо, однак без цього неможливо досягнути поставлених цілей, вивести спільноту на вищий рівень моральності. ми звикли жити погано і не можемо повірити в те, що наше життя якось можна покращити. нам не вистачає віри, що ми самі маємо владу над нашею долею. то про яку тоді відповідальність можна говорити? ! , що кожен відповідає сам за себе, нам живеться легше. але насправді це не так. кожен відповідає за вчинки, ідеї, принципи суспільства, у якому він живе. з цим можна не погоджуватись, в це можна не вірити, але такі наша невіра ще більш підтверджують мою теорію. людина найбільше боїться трьох речей: старості, смерті і відповідальності. та якщо із першими двома фобіями не можна боротися, то із боязнею відповідальності можна і треба вести боротьбу. інакше така наша безхребетність може призвести до втрати особистості, чого нам усім дуже не хотілося б. працюймо над собою і не забуваймо про те, що ми - лише тінь того, ким ми маємо бути.