Запишіть 5-6 речень з одним головним членом про погоду в жовтні. граматичну основу підкресліть( можете не підкреслювати)

Наступила золота осінь, відлетіли журавлі. холодно і сумно.щодня накрапає дощ, а вітер навіює смуток. на пеньку ростуть опеньки, тільки вони радіють раптовому дощу.  

Усистемі сучасної української літературної мови, як відомо, виділяються такі функціональні стилі: офіційно-діловий, науковий, публіцистичний, художній, розмовний, а також конфесійний, що повертається в систему української мови наприкінці хх століття. публіцистичний стиль – це один з функціональних стилів літературної мови, призначений для передачі масової інформації, який характеризується популярним, чітким викладом, орієнтованим на швидке сприймання повідомлень, на стислість і зрозумілість інформації. на сьогодні всі наукові дослідження публіцистичного стилю мови виходять з функціональної своєрідності публіцистичного стилю, яка полягає в діалектичній єдності двох функцій – впливу та повідомлення. разом з тим, хоча в різних жанрах публіцистики логічний та емоційно-експресивний елементи    мають бути взаємно врівноважені, на сучасному етапі комунікації посилюється експресивна функція. у мові газет, журналів, інтернет-видань дедалі частіше вживається поряд із розмовно-літературною лексикою розмовно-нелітературна: просторічна, в тому числі вульгарна, жаргонна, діалектна, лексика позанормативних запозичень, яка має досить виразну експресію. актуальність теми  зумовлена, з одного боку, різкою активізацією на сучасному етапі уживання експресивної лексики в мові української публіцистики та погіршення її якості в зв’язку з обсягом і швидкістю інформації через змі, що відображає загальний рівень культури; з другого боку, недостатньою вивченістю функціонування експресивної лексики в зв’язку з її великим обсягом і динамікою.  функції експресивної лексики в публіцистичному мовленні досліджувалися, однак ці роботи містять лише фрагментарні відомості про мотиви її використання, контекстуальне , участь у створенні загального емотивно-оцінного плану тексту.експресивний аспект мови як результат мовленнєвої діяльності мовної особистості займає все більше місце в лінгвістичних дослідженнях. проблема експресивності опиняється в центрі активних пошуків сучасних лінгвістів. вона потребує уваги як філологів, редакторів, так і журналістів. об’єктом  даної курсової роботи обрано мову сучасної української публіцистики.  мова друкованих засобів масової інформації є одним із найдинамічніших підстилів публіцистичного стилю: у ній доволі яскраво й швидко відзеркалюються зміни, що відбуваються в суспільстві. сьогодні в мові преси особливо помітна конкуренція інформаційності та експресивності функцій [6]. предметом  аналізу є експресивна лексика в публіцистичних текстах.експресивність виступає в тексті як засіб прагматики, яка в (комплексі з іншими мовними засобами контексту) сприяє, з одного боку, прояву позицій самого журналіста, його інтерпретацій, емоцій і оцінок, а з іншого – виявляючи мовну стратегію автора, стає одним із засобів мовного впливу на читача. метою  дослідження є вивчення експресивної лексики сучасної української публіцистики та особливості її уживання в сучасній періодиці. у зв’язку з визначеною метою постають такі  завдання: –  з’ясувати мовні особливості та екстралінгвістичну зумовленість публіцистичного стилю; –  показати джерела формування та поповнення  експресивної  лексики в мові сучасної української публіцистики; –  схарактеризувати особливості вживання  експресивної  лексики. основним  методом  дослідження є описовий. структура:   дана робота складається зі вступу, двох розділів з підрозділами, висновків, списку використаної літератури (50 джерел), доповіді.

  твір на тему "мабуть, головне завдання справжнього мистецтва – оспівувати красу, як таку":

  мистецтво - вид діяльності людини, який відбиває дійсність за різноманітних образів, у відповідності з певними естетичними уявленнями. але яке ж головне завдання справжнього мистецтва? мабуть, надихати, окриляти та оспівувати красу, як таку. тобто зображати не людину, як гарну обгортку, а підносити її високу моральність та прекрасні вчинки.

    згадаємо твір в. підмогильного "місто", у якому автор довів, що головне у людині - висока духовність та внутрішня краса. радченко досяг успіху, але залишився ні з чим - він самотній. порядність, доброта, відданість, щирість, чесність - ось справжня краса, яку має оспівувати мистецтво. за мистецтва ми можемо виринути із пітьми та пізнати істині цінності життя.