оранта - давньохристиянська богоматір, заступниця людей; покровителька бідних; образ молитви. оранта зображувалася з піднятими вгору руками - жест адорації (молитви). це один із найдавніших жестів, що звернений до бога і означав благання, прохання. значення цього специфічного знаку оранти можна пояснити, звернувшись до біблії. під час битви іудеїв з амалекитянами мойсей молився за свій народ, піднявши обидві руки до неба. до того часу, поки він утримував руки у такому положенні, іудеї перемагали. коли ж руки опускалися, вороги починали брати гору. чудовий мозаїчний образ богоматері оранти 11 ст. можна і сьогодні побачити у соборі київської софії. вона зображена у надалтарній частині на загальному мозаїчному фоні. стоїть на чотирикутному золотому камені з піднятими руками. майже 10 століть це зображення богородиці залишалося непошкодженим. очевидно, тому і називалася вона "непорушною стіною". поза, жест рук оранти були дуже популярними у народному мистецтві аж до 20 ст. на жіночих весільних вінцях завжди було зображення богородиці з піднятими вгору руками. на думку деяких вчених, прообразом оранти була міфічна богиня слов'ян берегиня.
якщо ми робимо людині добро, вона буде нам вдячна й можливо, нам у майбутньому. коли ми робимо людині лихо, вона до кінця життя буде це нам згадувати.
чому ж такі речі трапляються в нашому житті? справа в тому, що стан, коли людині неприємно, набагато краще запам"ятовується, ніж стан, коли людині добре. можна припустити, що це пов"язано зокрема з фізичними відчуттями, які залишаються після вчинку, який зробила людина по відношенню до вас. що робить нас щасливими й радісними? жарт і ми сміємося, смачне морозиво, після якого лишається приємний, короткотривалий післясмак. ароматні, гарні квіти, які зів"януть за кілька днів. це - швидкоплинні речі, вони не затримаються разом з нами надовго. а що ж робить нас сумними, що змушує відчувати лихо? удар, після якого лишається синець, образливе слово, яке ми довго будемо носити в розумі та серці, плями на нашому одязі, які залишила інша людина. такі речі ніяк не хочуть виходити з пам"яті. з одного жарту ми не сміємося тричі. над горем ми можемо плакати довгі роки. так, нажаль, людина влаштована. лихо завжди лишає глибший слід. його завжди треба довго й ретельно "виганяти" зі свого розуму й думок.
так, людина завжди довше буде пам"ятати лихо, від цього не втечеш. але можна з цим боротися, виховувати свою силу волі, не давати лихим "оселятися" в думках. всюди можна знайти гарні моменти, варто лиш спробувати.
сподіваюсь, що я встигла і змогла тобі ; ) успіхів, бажаю отримати гарну оцінку ; )
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Скласти три речення з словосполучень- пам*ятка архітектури, софіївський собор, окраса києва, золоті бані, древній київ, дзвони софії, подих століть