2. виділений член речення не відокремлюється у реченні: а. я йшов швидко не дивлячись собі під ноги. б. і ми жартуючи погнали чужі ягнята до води. в. краще вмерти стоячи як жити на колінах. натомившись спить дочка його рідна, у світі єдина.7. 3"ясуйте який відокремлений член речення є в кожному прикладі: там, у степу, схрестились дороги, немов у герці дикому мечі .чи винні ми щось, комусь у житті, окрім наших батьків? бо коли закоханні в минуле, прокунаємо свій великий час, наша лінь ніколи не розлучить.не шкодуй добра мені, людині, щастя не жалій моїм літам.варіанти: прикладкаозначеннядодатокобставина.9. осяяний сонцем, перед нами розкрився зовсім новий світ.налякана та знервована, маша не могла в тримати в руках олівця.втомленна, вона навіть не мала сил перевірити свою електрону пошту.тихо відгукувалась пташка, враженна поривами вітру.варіанти: означення, яке має додатковий обставинний відтінокозначення, що відділене від означувального слова іньшими членами речень, означення, що стосується особистого займенникапоширене означування після означувального слова.

ответ:

цей храм двічі будували жінки і двічі руйнували чоловіки. за легендою, один з руйнівників навіть вчинив самогубство. спочатку на місці нинішнього костелу святого антонія знаходилася дерев’яна католицька церква успіння пресвятої діви марії. у 1548 році її побудували за кошти княгині острозької беати з роду косцелецьких (тієї самої, котра за іншою легендою врятувала дубенський замок). нині це одна з найзначніших архітектурних пам’яток рівного.

объяснение:

ето про етот кастел

костел св. антонія.

ответ:

в останні десятиліття світ дитинства як складний психосоціокультурний

феномен перебуває в центрі уваги соціологів, психологів, етнографів,

фольклористів. сучасні діти можуть бути визнані носіями і творцями

субкультури, яка виростає з надр національної традиції і становить певну

стадію її розвитку.

дитяча література є художньою педагогікою дитини. “дитинство – світ

складний, драматичний, багатий духовним життям, відповідальний період,

початок початків особистості індивіда. істинні творчі відкриття дитячого

письменника необхідні юному читачеві і не обмежуються віковим

адресуванням твору. вони перспективні і в майбутньому. вони цікаві і для

дорослих” [ 10, 6].

дитяча література – відкриття в малому космосі космосу великого життя.

вона не розвивається відірвано від літературного процесу. основні тенденції,

напрямки знаходять реалізацію як в літературі для дорослих, так і в дитячій

літературі.

специфікою дитячої літератури є те, що юні читачі, пропускаючи описи

зовнішнього світу крізь свою чуттєву сферу, стають співпереживачами подій,

що ці картини зворушують їх душу, викликають певні позитивні емоції,

запрограмовані письменником. соціологи, психологи, досліджуючи дитяче

бачення світу, одержують результати, які часто спі з найновішими

науковими досягненнями. дитячий егоцентризм, відчуття головного,

інтенціональність важливі у пізнавальному потенціалі. на подальший розвиток

дитини реалії життя свій відбиток, змінюють художність дитячого

пізнання світу, його аналогічні парадокси формально об’єктивованим дорослим

сприйняттям життя.