Від чого походить прізвище білецька?

Происхождение фамилии билецкаяисследование возникновения фамилии билецкая открывает забытые страницы жизни и культуры наших предков и может поведать много любопытного о далеком прошлом.фамилия билецкая принадлежит к интереснейшему типу семейных именований, образованных от названий.традиция создания фамилий пришла к славянам из западной европы в xiv веке и сначала утвердилась в польше, где фамилии дворян стали образовываться от названий их владений при суффикса -ский/-цкий, который стал своеобразным знаком принадлежности к шляхте. в xv–xvi веке эта традиция вместе с моделью образования фамилий распространилась на украине и в белоруссии, а также в россии, где первыми носителями таких фамилий тоже стали представители знати.кроме того, множество фамилий людей незнатного происхождения с данным суффиксом было образовано от названия местности, откуда человек был родом. обычно такие прозвища появлялись в тех случаях, когда их обладатели переселялись из одного места в другое. в дальнейшем эти фамилии закреплялись документально и становились настоящим родовым именем, фамилией потомков. в языке такие фамилии обычно имели окончание -ский, например, алексеевский, звенигородский, рязановский.одним из подобных именований, образованных при суффикса -ский (согласный «с» редуцировался в связи со сложностью произношения – билец(с)кий), являлось именование билецкий. очевидно, оно является закрепившимся на письме произносительным вариантом прозвища белецкий. первые обладатели такого прозвания проживали некогда в населенном пункте с названием белец, белецкое или подобных, каковые существовали ранее на просторах российской империи или за ее пределами, да и сейчас существуют, например, две деревни белец есть в новгородской области, поселок белецкий есть в краснодарском крае, а также в нижегородской области. в основе этих названий, вероятно, лежит мирское имя основателя поселения – белец, данное человеку со светлыми волосами.сама фамилия билецкий могла возникнуть далеко от тех мест, откуда приехал некогда человек, отвечавший при расспросах о месте его рождения: «я – белецкий».впрочем, фамильное имя билецкий могло быть связано со сложившейся в конце xviii века в церковной среде традицией давать священнослужителям новые, искусственные фамилии. давались они вместо уже имеющихся или присваивались в духовных училищах ученикам, ранее не имевшим фамилий. самую многочисленную группу семинарских фамилий составляют фамилии «». в основной массе семинарских «» фамилий, записанных в российских епархиальных ведомостях, упоминается едва ли не больше половины общего числа российских сел и уездных городов. поскольку православные священники могли вступать в брак, то их искусственные фамилии наследовались детьми и получали дальнейшее распространение.таким образом, красивая и звучная  фамилия билецкая  сохранившая в себе память о родине ее основателя, жившего несколько столетий назад, свидетельствует о красоте и богатстве языка и многообразии путей образования фамилий.

Рим часів імперії, як і належить світовій столиці, приголомшував величчю та красою. Місто вражало сучасників розмірами  та кількістю споруд – храмів, палаців, житлових будинків. Чисельність населення Рима часів імперії сягала мільйона осіб.

Рим  відзначався дуже щільною забудовою, тому будинки в декілька поверхів були життєвою потребою. На вулицях часто виникала така тіснява, що інколи забороняли в денний час їздити містом в екіпажах та возами, за винятком возів будівельників.

Навколо ринків розташовувалися невеличкі майстерні та крамниці. Вони здебільшого належали грекам, жителям Сходу та вільновідпущеникам. Найпоширенішими були майстерні, де виготовляли предмети побуту, ювелірні та ковальські вироби, а також пекарні.

У центрі Рима розташовувалася головна площа – форум.  Імператори забудовували його новими спорудами: храмами, громадськими будівлями, арками, колонами, прикрашали статуями.  Більшість громадян мешкала у великих багатоповерхових будинках.

Заможні римляни жили у власних одноповерхових, з усіма вигодами будинках-особняках – їх називали домусами. Бідніші городяни мешкали в багатоповерхових, багатоквартирних будинках – інсулах.

Домуси виходили на вулицю глухими стінами. Іноді вони мали відкриті приміщення – крамнички. Через передпокій мешканці потрапляли в парадний зал будинку – атрій, де господар приймав відвідувачів та гостей.  Подалі від гучного атрію розташовувався відкритий внутрішній двір, де родина проводила вільний час, — тут був невеликий сад із квітами, оточений колонами, що підтримували дах. Між внутрішнім двором та атрієм міг бути розташований кабінет господаря, де зберігали ділові папери, сімейний архів. Стіни в домусах покривали штукатуркою та прикрашали фресками, а підлогу вкривали кам’яними плитами та мозаїкою.

Заможні римські громадяни засідали в суддівських установах, працювали в міській раді, виконували доручення префекта міста або імператора.

День у римлян починався зі сходом сонця. Перші години вони проводили за молитвами вдома чи в храмі. Після цього наставав час для візитів, які здебільшого робили бідні громадяни, ви щось у заможніших. Одяг римлян відзначався практичністю. Майже всі, навіть жінки та діти, носили туніки. Туніку зшивали з двох шматків тканини та стягували ременем, її колір залежав від суспільного становища людини.

Сенатори носили туніки з широкою смугою на грудях. Римські громадяни одягали зверху на туніку тогу – напівкруглий шмат матерії, яку обгортали навколо тіла. Колір тоги також залежав від становища людини та конкретної ситуації. Так, на поховальну церемонію одягали чорну тогу. Жінки поверх туніки вдягали столу або палу. Стола була чимось на зразок плаття без рукавів, а пала нагадувала тогу, й іноді жінки накидали її край на голову.

Відомо, як харчувалися римляни. На сніданок споживали хліб, тістечка з медом, оливками та інжиром. Запивали розбавленим вином або водою. На обід подавали різноманітні страви. Спочатку це були салат, редис, гриби, устриці, раки, а також сардини та яйця. їх запивали вином з медом. Потім подавали сім страв з риби, м’яса та птиці з різними соусами. На завершення обіду приносили фрукти, горіхи, медове печиво. Звісно, так харчувалися лише заможні люди римляни вживали на обід пшеничну кашу із соусами та овочами. М’ясо вони їли лише в дні свят чи жертвоприношень.

Римляни щодня ходили в терми – громадські лазні. Крім власне лазень з величезними басейнами з холодною і гарячою водою, тут були майданчики для спортивних занять, бібліотеки, зали для прогулянок та філософських бесід. Це були величезні споруди. Так, існували терми площею 12 га, які могли одночасно прийняти 1200 відвідувачів. У Римі було понад 1000 приватних лазень i 11 громадських. (500 сл.).

Объяснение:

у -прийменник, травні-іменник,з-прийменник,небесної-прикметник,блакиті-іменник,з-прийменник,дерев-іменник,і-сполучник,кущів-іменник,линуть-дієслово,радісні-прикметник,пташині-прикметник,голоси-іменник.

голоси-підмет; линуть-присудок.

 

за-прийменник,синім-прикметник,сосновим-прикметник,лісом-іменник,займається-дієслово,рожева-прикметник,зоря-іменник.

зоря-підмет; займається-присудок.

 

польовий-прикметник,жайворонок-іменник,дзвіночком-іменник,вітає-дієслово,народження-іменник,нового-прикметник,дня-іменник.

жайворонок-підмет; вітає-присудок.

 

а-сполучник,в-прийменник,лісі-іменник,ніжним-прикметник,співом-іменник,зустрічає-дієслово,схід-іменник,сонця-іменник,дрізд-іменник.

дрізд-підмет; зустрічає-присудок.

 

від-прийменник,ранку-іменник,до-прийменник,пізнього-прикметник,вечора-іменник,чути -дієслово,пташині-прикметник,серенади-іменник,в-прийменник,міських-прикметник,парках-іменник.

чути-присудок.підмета немає.

 

а-сполучник,ввечері-прислівник,у-прийменник,кущах-іменник,тихої-прикметник,алеї-іменник,раптом-прислівник,хтось-займенник,свисне-дієслово,тьохне-дієслово.

хтось-підмет; свисне,тьохне-присудки.

 

мине-дієслово,хвилина-іменник,потім-прислівник,поллється-дієслово,чудесна-прикметник,пісня-іменник.

пісня-підмет; поллється-присудок.

 

пролунає-дієслово,довгий-прикметник,свист-іменник,а-сполучник,за-прийменник,ним-займенник,розсипається-дієслово,перлинами-іменник,спів-іменник,солов"я-іменник.

свист-підмет,пролунає-присудок.

спів-підмет,розсипається-присудок.

 

заспіває-дієслово,соловейко-іменник,а-сполучник,ліс-іменник,озветься-дієслово,луною-іменник.

соловейко-підмет; заспіває-присудок.

ліс-підмет; озветься-присудок.

 

підмет підкреслити однією лінією, а присудок - двома.