Скласти розповідь за поданим початком діти гуляли в лісі. вони збирали ягоди, гриби, горіхи.біля горобини андрійко побачив диких каченят.

вони були зовсім без піря і біля них нікого не було. а гніздо, в якому вони знаходились , було тільки трішки обкладене гілками. я покликав своїх товаришів. ми назбирали хмизу, сіна і обклали малесеньких каченят. назбирали пірячка і накрили їх зверху. тоді щасливі і задоволені своїм вчинком повернулися додому.

завітала осінь у садок. зупинилася біля яблуньки, дістала свою палітру та пензлі та й позолотила пишні шати яблуньки. а там уже й побачиш, як юна дівчина-художниця фарбує у червоні,жовті, бронзові кольори дерева в лісі за містом. не встигнеш оглянутися, як вона вже розкидає пишні кущі айстр біля твого дому.

біля пагорба,що поза парком, пробіг маленький вересень-хлопчик,розсипав по траві золотий пил. і всюди чутно звуки стиглих яблук, які збиває трудівник жовтень. але надвір уже не вийдеш без шарфа та шапки, бо на вулиці бешкетує листопад разом з хуліганом-вітром.

любується осінь своїми братами.посилає останні теплі промені сонця і радіє,що може подарувати людям таку красу,яку вони можуть спостерігати лише в цю пору

        осінь - це пора ,коли ми   після довгих канікул ,йдемо до школи. але все ж вона є барвистою та веселою.

      вона ніби дівчина яка крокує і   розмальовує дерева та кущі у різні барви. тільки вчора вони були   зелені , а сьогодні вже   у жовто- гарячих кольорах. ніякий видатний художник не зміг би створити таку палітру кольорів як осінь.

          коли дивишся на цю красу хочеться задуматись та поринути у спогади або мрії. це так приє

          любіть осінь! все ж вона є прекрасною.