Морфологічний розбір слів: весна, рання, ранку

Ве(и) с н а (в дужках це наближення, наголос на а) р а н: (')а   (н подовжене і м"яке, наголос на останню а) р а н к у (наголос на а)

1. Початкова форма (називний відм. однини).

2. Розряд за значенням:

• особовий;

• зворотний;

• присвійний;

• вказівний;

• означальний;

• заперечний;

• неозначений;

• відносний;

• питальний.

3. Морфологічні ознаки:

• рід;

• число;

• відмінок.

4. Синтаксична роль.

Нащо мені сиротою на сім світі жити? (Т. Шевч.)

Мені — початкова форма я (хто?),

особовий, роду не має, однина, давальний від­мі­нок;

у реченні виконує роль додатка.

Объяснение:

____________________________

Ставь сердечко ❤️. И отметь меня лудшим!✨)

____________________________

Яка найбільша мета в житті? Я вважаю - збільшувати добро в навколишньому світі. А добро - це перш за все щастя всіх людей. Воно має багато складових і кожного разу життя ставить перед людиною завдання, яке необхідно вирішувати. Можна і в дрібницях зробити щось добре, можна й думати про щось величне, але дрібниці і величність не слід розмежовувати. Багато чого в нашому житті розпочинається з дрібниць, зароджується в дитинстві і в тім, що поряд.

Дитина любить свою матір і свого батька, сестер, братів свою сім'ю, свій дім. Поступово розширюючись її схильності розповсюджуються на школу, село, місто країну. А це вже зовсім інше, тобто велике й глибоке почуття, хоча на цьому зупинятися не треба, а необхідно в людині шанувати людину.

Ми повинні бути патріотами. Немає необхідності ненавидіти кожну чужу країну, тому що любиш свою.

Велика мета добра починається з бажання добра своїм рідним, проте розширюючись, воно охоплює значно ширше коло проблем.

Любов не може бути несвідомою, вона повинна бути розумною. Це означає, що вона має єднатися з умінням помічати недоліки, боротися з ними. Вона повинна єднатися з мудрістю, з умінням відрізняти добро від зла. Вона не має бути сліпою.