Повчальний випадок із життя класу байка

Не  знаю,  чи  підійде,  завтра  маю  читати,  але  всеж  це  краще  ніж  нічого)  колись, заєць сказав вовку, що шарик забрав у нього моркву. тоді вовк ступивсь за друга, накинувся на шарика з криком «звірюга». потім сова всіх розпитала, й свою промову почала: «будь ласка заєць, розкажи та тільки правду говори! » розкрилась правда в ту же мить, вухастий хотів себе прикрить. казав, що все це жартома, просив, щоб не дізналась мама.

Вибачте будь ласка, що я вас відволікаю, але не могли б ви підказати мені дорогу. я в цьому місті вперше і здається заблукала.  - куди вам потрібно пройти? - для початку я б хотіла знайти квартиру, а потім роботу.  - у вас вже є точна адреса чи ви тільки шукаєте?   - шукаю. а ви не знаєте де поблизу є якісь квартири, які ? - не потрібно нічого шукати, я знаю людину,яка здає квартири. - пробачте за таке вона ця ваша людина.. - ви хочете запитати чи надійна вона? так, я її дуже добре знаю. це моя колишня однокласниця і найкраща подружка.  до речі мене звуть сергієм. - мене іриною. ходімо? - а ви що вмієте робити? - до чого це ви?   - ви говорили, що роботу шукаєте. - а у вас є що запропонувати? я за професією дизайнер, але непогано малюю, готую. є стаж няньки.  - няньки нам не потрібні, а ось художників нам не вистачає. забув вам розповісти, що ми з мамою маємо свою проектно-будівельну компанію. то як вам моя пропозиція? - а у мене є вибір? звичайно, я згідна. ви мене дуже врятували. дякую вам. - будь ласка. 

Під час весняних канікул я люблю ходити до лісу, подихати свіжим повітрям, побачити пробудження природи від зимового сну, зняти гарні пейзажі, птахів. з собою обов’язково беру фотокамеру. сьогодні вранці холодно і вогко, але я збираюсь на прогулянку. напровесні під час відлиги з’являються першоцвіти. я вирушаю до лісу на пошуки пролісків. на невеликих пагорбках, де розтанув сніг , де-не-де проросли зелені стрілочки – це проліски. розквітла перша квітка весни. два яскраво-зелені листочки розійшлися і на тонесенькій стеблинці висить молочно-біла квітка. вона повільно колихається від найменшого подиху вітру. ось пролісок вже розкрив свої тендітні і ніжні пелюстки, їх три. серединка квітки блідо-зелена з білим кантом і тичинками. а ось праворуч, їх вже ціла галявина, квіти дружно розцвіли і мені дуже пощастило. добре що проліски ще є у лісах і їх оберігають. я милуюсь цим весняним дивом, дуже радію, фотографую в режимі макро: зверху, знизу, збоку. м’яко ступаючи по сніжку швидко повертаюсь назад додому, залишаючи загадковий ліс.