Твір-мініатюра " моя улюблена миколаївщина" 7-10 речень! ! : )

    уявіть собі на хвилинку місто миколаїв, скажімо, років 130 тому. у місті мешкало 47 тисяч чоловік, із них 25 тисяч чоловіків і 22 тисячі жінок. повністю неписьменних налічувалося більше 18 тисяч. і вже в ті часи почали відкриватися школи, дитячі садки, бібліотеки.            так, так, звісно, на той час в місті вже були бібліотеки. та це були навчальні бібліотеки, призначені для підготовки спеціалістів морської справи, вчителів, тобто, для дорослого населення. проте, чи потрібна місту дитяча бібліотека, ніхто навіть і не думав.            та все ж така людина знайшлася. це була дочка статського радника поліна треммер. у далекому 1876 році вона просила губернатора міста дозволити їй відкрити бібліотеку для дитячого читання по вулиці спаській, у будинку 26. і вона одержала такий дозвіл. тоді в бібліотеці було всього 176 книжок, з них 24 - іноземними мовами.            1920 р. у місті починають відкриватися нові бібліотеки, в яких могли читати і діти.            і вже у 1921 році свої двері гостинно відчинила міська дитяча бібліотека, яка вважалася центральною і мала всього один відділ – читальню. її книжковий фонд складав 5000 примірників книг, користуватися якими можна було безкоштовно. бібліотека для читачів працювала всього 3 години на день, та це не вплинуло на кількість читачів. бажаючих було достатньо.            після 1923 році в бібліотеці працює новий відділ – абонемент.            після того, як організувалась миколаївська область (1937 міській дитячій бібліотеці було надано функції обласної, якою вона є і до сьогодні.

Щодня - 5 б ,6 зв . [шчодн`а'] щ(ш)- приголосний , твердий,глухий ,(ч)- приголосний,твердий,глухий . о(о) -голосний ,ненаголошений д(д) приголосний,твердий ,дзвінкий н(н) приголосний,мякий ,дзвінкий я(а) -голосний ,наголошений почервоніли -11 б. 11 зв [почервон`і'ли] п(п) приголосний ,твердий ,глухий о(о) голосний ненаголошений ч(ч) приголосний ,твердий,глухий е(е) голосний,ненаголошений р(р) приголосний ,твердий ,дзінкий в(в) приголосний ,твердий,дзвінкий о(о) голосний ненаголошений н(н) приголосний,мякий ,дзвінкий і(і) голосний ,наголошений л(л)приголосний .твердий ,дзвінкий и(и) голосний ,ненаголошений

1)дівчачу натуру трудно розгадати, бо вони часто буцімто і не люблять, хто їх займає, і буцімто й сердяться, а там собі, нишком, так його люблять, що й сказати не можна! 2) троїста, музика гра, що є духу: риплять скрипки, бряжчать , а замiсть баса сам скрипник скрiзь зуби гуде та прицмокує.  3)не пiшла ж i маруся до танцiв, а сiла собi сумуючи на приспi бiля хати та тi горiшки, що узяла у василя, усе у жменi перемина та назирцем за василем погляда. 4) довго слухала маруся i не знала, як олену i спинити, бо та радесенька була хоч до вечора товкти про свого боярина.5) сумувавши, пiшої вiн назирцем за марусею i бачив, що вона аж поки ввiйшла у другу вулицю, то аж тричi оглядалась,  6) вона думала, що василь її не любить, а коли б любив, то зараз прямо й сказав би, а то про когось другого казав, а об собi нi пiвслова.