Хмара проліває сльози - синоніми до слова проліває сльози

Плаче, ридає і тому подібне

Нстеля       гора         груша       р стелі         гори           груші д стелі         горі           груші з стелю       гору           грушу о стелею     горою       грушею м на стелі   на горі     на груші н   серпанок     портфель     село   поле     повість   тінь р серпанка     портфеля     села     поля   повісті     тіні д   серпанку     портфелю     селу     полю   повісті     тіні з  серпанок     портфель     село     поле     повість     тінь о  серпанком   портфелем   селом   полем   повістю     тінню м  у серпанці у портфелі     у селі   на полі   у повісті   у тіні н гусеня           ім'я р гусеняти       імені д гусеняті         імені з гусеня           ім'я о гусеням         іменем м на гусеняті     у імені

Прислівник (лат. adverbium — біля дієслова) — це незмінна самостійна частина мови, що виражає ознаку дії, стан предмета або ознаку якості і відповідає на питання як? де? звідки? наскільки? якою мірою? прислівник у реченні пов'язується з дієсловом, виконуючи роль обставини дії, наприклад: синіла (де? ) навкруги далечінь (гончар); дорога все глибше (як? ) врізалась в ущелину, зверху (зві зі скель, покапувало. (м. олійник) може також пов'язуватися з прикметником або іншим прислівником, служачи для вираження ознаки якості до ролі обставини міри, ступеня: ось зовсім (наскільки? ) близько з води вихопилась гостра скеля. (я. баш) коли моя білява донька виросте, я буду надто (якою мірою? ) старий. (о. досвітній) рідше прислівник входить у зв'язок з іменником, виконуючи роль неузгодженого означення: карлос вибрав шлях (який? ) направо, гвідо вибрав шлях (який? ) наліво. (леся українка) менш типовою для частини прислівників є роль присудка в односкладному реченні: тихо, пустельно, мов на краю світу. (о. гончар) розряди прислівників за значенням і роллю в реченні речення з прислівниками, які пишуться разом або окремо див. також література