Позначте речення, у якому наявна пунктуаційна помилка: (1)при цьому тримали вони в зубах коротенькі люлечки, так звані носогрійки, або люльки буруньки попихкуючи з них димком. (2)люлька для запорожця-рідна сестра, дорога подруга його: він, як сів на коня, зараз же запалив люльку та так верст шість, а то й більше, все палить і палить, та з рота її не випускає.

У 1898 році, за шість років до смерті, Антон Павлович Чехов опублікував оповідання «Іонич», який викликав неоднозначну реакцію критиків. Втім, навіть неприхильні читачі визнали, що робота увійде в список кращих творів автора, - і мали рацію. Так, критик А. С. Глінка в 1903 році написав: «У чеховської галереї несвідомо байдужих людей, прімірённих з життям і глухих до голосу ідеалу, Іонич гідно займає чільне і почесне місце». Дмитра Старцева відразу ж записали в число «обивателів», тобто людей, які не мають високої мети в житті і живуть «за звичкою».

Объяснение:

Державний Прапор України — це стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього й жовтого кольорів. Українське сполучення синього та жовтого кольорів — одне з найдавніших серед сучасних національних прапорів різних країн світу. Що нагадують ці кольори? Синій колір — це колір чистого неба, а жовтий колір нагадує пшеничне поле, що колоситься під ясним сонечком. Мабуть, саме тому наші предки вибрали такі кольори для свого прапора. Походить він від герба Галицько-Волинського князівства — землі, яку літописці називали Україною. Жовто-синій прапор (із жовтою смугою вгорі) був державним символом Української Народної Республіки. 28 січня 1992 року синьо-жовтий стяг було визнано Державним Прапором України, що закріплено в 20 статті Конституції України. Прапор — це честь держави. Синє небо над золотою нивою — ось який зміст вкладає нині в національні кольори кожен українець.