Завтра ! публістичнийт твір на тему (любую)! на 2.5 или 3 страници

Історія народу нагадує тернистий шлях, що веде нас із сивої давнини у сучасність. не можна пройти його, не поранившись колючими голками.  такий шлях проходить кожен народ. впродовж свого існування нація переживає занепад і піднесення. 1 чого буде більше, залежить від здатності зберігати і правильно використовувати спадщину предків. і матеріальну, і духовну.  деякі народи, на жаль, поступово втрачають свої етнічні особливості, такі, як мова, культура, традиції. кожен з цих аспектів важливий, а найголовнішим серед них є мова.  мова — душа народу, його духовна сутність. значення її дозволяє людині піднятися вище у своєму розвитку. мова— не тільки засіб спілкування. це етнічна категорія, що притаманна кожному народові.  на сучасному етапі розвитку нашого суспільства мові надано статус державної. це велике досягнення сьогодення, бо історія розвитку української мови трагічна й водночас повчальна для представників інших національностей. довелося їй пройти тернистий шлях знущань, заборон, катувань кращих представників інтелігенції. звичайно, це наклало певний відбиток на ставлення людей до мови.  зараз гостро постає проблема звикнення до рідної мови. адже повернути духовні цінності можна тільки завдяки материнській, милозвучній, солов'їній нашій мові. без неї ми не зможемо називати себе нацією у повному розумінні цього слова. бо входимо в життя з рідною мовою, з нею стійко переживаємо всі суспільні негаразди й радість пізнання нового.  пишаюся тим, що я українець. люблю й ціную свою рідну мову. але чітко усвідомлюю, що цього замало. треба робити все для її піднесення.                с сайта укрлиб.ком.юей

три складові – мудрість, розум і грамотність – це основа нашого логічного сенсу буття в житті. якщо вектор мудрості ми отримали спадково, генним кодом, то до двох інших треба прагнути постійно через усе життя.

свій розум кожен виявляє своєю бесідою – скажи мені декілька думок, і я скажу, хто ти. – «яка головонька, така й розмовонька! »

для вдосконалення розуму треба багато читати, тобто бути грамотним. під грамотністю ще розуміють законно і правописні знання.

погодьтеся, людина, яка хоч і вміє читати, але пише «не» з дієсловами разом, слово «подвіря» без апострофа, «іванівній» замість «іванівні» – погодьтеся, не надто грамотна.

наша усна народна творчість чітко розмежовувала поняття «розум» і «грамотність». шкода, що ми, особливо молоде покоління, так пасивно причащаємося народною мудрістю. зокрема це видно на перевірці зно з мови і літератури. тут розділ із фразеології виконано найприкріше. учні не в змозі виявити елементарні знання.

ответ:

моє улюблене свято новий рік. 31 січня для мене дуже чудесний день. за вікном вже сніг. всі діти та дорослі чекають нового року. новий рік це саме те, свято яке я проводжу з гарним настроєм! коли бьють куранти ми загадуємо бажання! це наша традиція в сім'ї. кажуть що, як відсвяткуєш новий рік, так його й проведеш. тому я святкую його дуже весело та з гарним настроєм! у новому році я сподіваюсь всі мої бажання здійсняться.

я дуже гарно ставлюсь до свята - новий рік, та дуже його полюбляю!