Что такое синтактичный розбир речення?

Підмет и присудок, другорядні члени. яке речення (за метою висловлювання, за інтонацією, чим ускладнене,за наявністю головних членів, за наявність другорядних членів) 

Пидмет и присудок другорядни члени

Перше слово «мама» людина каже рідною мовою, вивчає українські літери, складає з них слова, поповнює свій словничок. українська мова — наймелодійніша і найбарвистіша у світі! це мова нашого народу, це мова, котрою я спілкуюся. неможливо передати словами усі барви рідної мови — її треба чути, вивчати, знати. на жаль, деяка частина українського народу не знає рідної мови і спілкується російською, але в цьому немає ніякого злочину. якщо зручно, то нехай розмовляє, це краще, ніж чути суржик. від змішування української і російської обидві мови.у мові одухотворяється весь народ і вся його батьківщина, народний усі природні явища: бурі і грози, дощі і сніги — відбиваються в рідній пісні, в рідних мелодіях. краса української мови живе у творах письменників. саме вони змогли передати нам її красу, саме це і є підґрунтям для української літературної мови. але у творах відбивається не тільки краси природи і природних явищ, а ще й уся історія духовного життя народу. кожне покоління передає наступному свої надбання, здобуті протягом життя. у цю скарбницю рідної мови плоди сердечних рухів і «мелодію душі», плоди історичних подій, сліди пережитого горя і пережитої радості — все це народ зберігає у рідній мові. мова є найважливіший, найбагатший і найміцніший засіб, що з'єднує минулі, теперішні і майбутні покоління.у житті є багато поганого, інколи зло перемагає добро. але мову, безперечно, відносимо до добра! тому шануй і поважай українську мову! використовуй у розмові тільки добрі слова, не лайся і не сварися! і тоді ще однією доброю людиною у світі стане більше! .

Хто мови своєї цурається, хай сам себе стидається рідна мова - не полова: її за вітром не розвієш. більше діла — менше слів. будь господарем своєму слову. мовивши слово, треба бути йому паном. слово — не горобець, вилетить — не спіймаєш. від красних слів язик не відсохне. від солодких слів кислиці не посолодшають. від меча рана загоїться, а від лихого слова — ніколи. від теплого слова і лід розмерзається. вода все сполоще, тільки злого слова ніколи. впік мене тим словом, не треба й вогню востер мову, та дурний голові дістався. де двоє працюють, там і пісня чути. де пісні, там і молодість. де пісня співається, там щасливо живеться. дурна мова - не прислів'я. гол, як сокіл, а гострий, як бритва. «господи, помилуй! » - не важко говорити і легко носити. два запору - губи та зуби, а мови упину немає. для мови немає ні замку, ні заборони. йому на зуб не попадайся. живе слово дорожче мертвої букви. жив-був цар овес, так і казки все забрав. жив-був цар тафута - казка вся тута. можна багато сказати і короткої промови. на всякого єгорку є приказка. на одному віче, та не одні мови. на чужий роток не накинеш хустку. наговорив сім верст до небес і все лісом. не кидай слова на вітер. не всяка пісня до кінця допевается. не всяка прислів'я до місця мовиться. не всяке слово ставлять в рядок. не давай волі язику в хмелю, в бесіді і в гніві. не багато думано, а добре сказано. не сквернит в уста, а сквернит з вуст. не дивно, що переговорено, а те, що недоговорено. немає казки без правди. ніхто за язик не тягне. він за словом у кишеню не полізе. від одного слова - " так " на століття сварка. пень - не околиця, пуста мова - не прислів'я. переливати з пустого в порожнє. піснею душа радіє. піснею душа росте. співати добре разом, а говорити - порізно. по промові дізнаються людини. прислів'я - квіточка, а приказка - ягідка. співаєш ти мотивно, та слухати гидко. прислів'я - не покормица, а з нею добро. прислів'я під повік не сломится. прислів'я ведеться - як хата віником метется. прислів'я всіх справах помічниця. прислів'я до речі мовиться. прислів'я не дарма мовиться. прислів'я не повз мовиться. прислів'я не на вітер мовиться. прислів'я не докір, а почухається і злодій. прислів'ями на базарі не торгують, а всім вони потрібні. прислів'я не обійти, не об'їхати. перш ніж вживати прислів'я, треба знати, з чим її їдять. мова без прислів'я, що суп без солі. з піснею і праця йде на лад. своя мова - перший супостат. скажеш курці, а вона всій вулиці. скажеш з нігтик, а переказували з ліктик. скажеш слово, а додадуть десять.