Орел птах (птах и людына) океан (водный простир и будь-якый велыкый простир), скласты по два речення сз кожным з поданых именникив ужываючы йх у переносному значени

Ми на краю скелі побачили гніздо орла. іван тримався у сідлі як гордий орел.аварія танкера призвела до виливу нафти в водний простір океана. національна бібліотека мае безмежний океан книжок!

якщо очі — дзеркало душі, то мова — душа народу. а хіба може жити будь-який народ без душі, тобто без мови? історія знає багато прикладів, коли під попелом століть загинув і народ, і його мова. як приклад, латинська мова, вона "живе" лише в медицині, в збірниках і підручниках, але якому народу служить за рідну? ніякому!

поки жива мова в устах народу, до того часу живий i народ. усе, що люди роблять у світі здійснюється за мови. не можна без неї працювати. вона призначена для того, щоб служити спілкуванню людей.мова — це той дар, який дається кожній людині від матері, а народу передасться від покоління до покоління як найдорожчий скарб.

Щастя - поняття дуже широке. кожен може розуміти його по-різному. в моєму власному сприйнятті, щаслива людина - це така людина, яка кожен день вміє наповнювати важливими і цікавими для неї речами. завдяки цьому, ніколи не жаліється на якісь невдачі. звісно, що сьогодні дуже важко бути цілком щасливим. у повсякденному житті у кожного можуть виникати труднощі, які псують настрій і жагу йти до своїх цілей. але це не повинно зупиняти. що робить щасливою саме мене? складне питання, бо є багато речей, які змушують мене посміхається. по-перше, я маю близьких мені людей, підтримка і присутність яких, дає мені змогу відчувати себе потрібною. також в мене є хобі, улюблена справа. я приділяю їй досить багато часу і це хобі займає велике місце в моєму житті. і це не обтяжує, а навпаки, надає внутрішнього стержню через відчуття того, що я на щось здатна. не буду сперечатися, що інколи, настрій настільки поганий, що майже нічого, що нещодавно змушувало почувати себе щасливою, не є тримати себе в руках. у таких випадках мені є спостереження за красою, яка мене оточує. вона ж повсюди. і в природі, і в людях і в мистецтві. не кожен помічає цю красу через підвищений темп життя в суспільстві. тому, інколи, важливо все-ж-таки натиснути на гальма. навіть якщо не має змоги виїхати на природу, то хоча б просто посидіти коло вікна. навіть дивлячись на вогні сучасного міста з кружкою в руках, можна свій мозок до ладу, аби наступного дня, знову й знову шукати по життю такі речі, які роблять мене радісною. або ж, зберігати такі спогади, які роблять мене щасливою.  чи можу я назвати себе щасливою? не знаю. та я знаю, що робить мене такою. тому і далі буду робити все, що в моїх силах, аби справді почуватися щасливою людиною!