Увести кожен фразеологізм у речення: - пасти задніх -пекти раки -узяти бика за рога

Веселка

Веселка - це зігнута труба, яка своїми  , кінцями усмоктує воду з морів , рік , озер і виливає у хмари. Вона всмоктує з водою все, що потрапляє: каміння , жаб , а тому часто із хмар падає або каміння,  або жаби  , або щось інше. Колір веселки буває синювато-червоний або яскраво-червоний. Перший буває тоді, коли веселка бере воду, а другий - коли вона стоїть без діла. Повітр'я про набирання води до того загальне, що навіть хлопчаки скажуть, побачивши веселку: «Утікайте, а то втягне вас дуга».

Назва «веселка» від того, що під час її появи від сонячних променів прояснюється (робиться веселим) крайнебо, закрите перед тим хмарами.

крайнебо- горизонт - обрій - небокрай

каміння ( к а м' і н': а ) 7 букв , 6 звуків

повір'я ( п о в’ і р' й а ) 6 букв , 7 звуків

Відповідь:

Перепишіть речення, знявши риску, над кожним словом надпишіть, до якої частини мови воно належить.

1. Не так слава, не так слава, як той поговір, що заїздив козак з Січі до вдови на двір(прийменник з іменником) (Т. Шевченко).

2. Вона пішла темним довгим коридором, одчинила двері надвір(прислівник) і спинилася (І. Нечуй-Левицький).

3. Огонь тривоги вилизав глибокі западини в щоках — аж усмокталися вони всередину(прислівник).

4. Не встерігся й Пилипко свого ворога, що заманив його в середину(прийменник з іменником) глухого лісу (Панас Мирний).

5. Тепер сняться мені ті гострі милі очі, але що було, те навіки(прислівник) минуло (І. Нечуй-Левицький).

6. Я загоїти хочу вам рани не на віки(прийменник з іменником) чи роки — на мить (Олександр Олесь).

7. Шапочка з’їхала на бік(прийменник з іменником) голови (М. Коцюбинський).

8. Івась прижмурив одне око, похилив голову набік(прислівник) (Л. Мартович).

9. Слава отаманові! — Закипіла юрба, полетіли шапки вгору(прислівник) (Р. Іваничук).

Пояснення: