7-9 речень на тему чому потрібно оберігати тварин

На планеті залишилось небагато тварин.деякі з них занесені в червону книгу! тварини,але не все,що належать до неї    вже вмерли.щоб іх оберігати поперше треба ім не шкодити,та піклуватися за них.вони як люди живуть та вмирають і в них також одне життя.вони також хочуть жити як і ми.якщо ми оберігаемо себе від небезпеки,то ім мі теж повинні .               

Тварини  це  наші  сестри  і  брати,  вони  схожі  на  нас  тільки  говорять  іншими    мовами  ,    вони  оберігають  ліс,в  звірів  свої  традиції,своє  пристосування до  навколишнього  середовища,старші  піклуються  про  младших  і    слабших,                         вони  перші  показали  як  оберігати  природу,  бережіть  і  цінуйте  тварин  не  шкодьте  їм

дзвіни́ця софі́йського собо́ру  — дзвіниця собору святої софії у києві, пам'ятка української архітектури в стилі українського (козацького) бароко[1][2][3]. є одним з українських національних символів та символів міста києва[3][8][9].

збудована в 1699–1706 роках[5][7] коштом гетьмана івана мазепи[1]. значно перебудовувалась у 1744–1748 роках за проектом йогана шеделя, у 1851–1852 роках за проектом єпархіального архітектора павла спарро надбудовано четвертий ярус[5]. вертикальна домінанта верхнього міста[1]. складова частина національного заповідника «софія київська»[10].

занесена до переліку світової спадщини юнеско під №  527 (в комплексі монастирських споруд собору святої софії)[11]. є пам'яткою культурної спадщини національного значення, охоронний номер №  1/2[12].

все може статися. селфі, які ми робимо, увічнюючи себе, коханого (або кохану), у вигадливих позах та на найрізноманітніших об*єктах, ну просто ні в яке порівняння не йдуть з пересічними нудними фото, де родина з напруженими обличчями дивиться в об*єктив і чекає, доки з нього «вилетить пташка». в крайньому разі, на цих обличчях вони зображують посмішку, але здебільшого це вельми серйозні постаті, одягнені все найкраще, що мають.

так, родинні фото мають небагато спільного з тими, які ми робимо з самих себе на фоні розкішних інтер*єрів або екзотичних пейзажів. але чому, чому вони є такими дорогими й милими нашому серцю? думаю, що старі родинні фото – це привіт нашим нащадкам від наших предків, це біографія родини, це, якщо хочете, машина часу, зв*язок часів. це передана атмосфера епохи, в якій цікаво все – від фасонів суконь до меню на святковому столі вашого дідуся або й прадіда.

старі пожовклі знімки ми завжди розглядаємо з насолодою. адже наше життя скороминуще, а те, що вчора нам здавалося вічним і непорушним, завтра стає лише спомином. сімейні фото з роками стають лише більш цінними, адже з ними ми можемо повернутися в минуле.

тож нехай буде селфі, воно з часом теж буде для когось родинним надбанням, реліквією. але й сімейні фото мають зайняти почесні місця на шпальтах вашої галереї.