з кожним днем, тижнем, роком життя людина чому-небудь вчиться і вдосконалюється. для будь-якої поважаючої себе людини самовдосконалення – природний процес. у чому ж воно заключається і для чого потрібне?
почнемо з морального і розумового самовдосконалення. погодьтеся, якщо людині сорок, а вона мислить і діє так, ніби їй п’ятнадцять, це, м’яко кажучи, дивно. і можна говорити про те, що на певному етапі людина зупинилась у розвитку. поважати таку людину складно, якщо не неможливо.
отже, самовдосконалення – це постійний, безперервний розвиток особистості. і відбувається він як природним шляхом – людина вчиться, змінюється і розумнішає протягом життя, отримуючи досвід з ситуацій, які з нею трапляються, так і за самої людини – вона читає книжки, бажаючи отримувати знання, черпає мудрість зі спілкування з іншими людьми, постійно прагне до самовдосконалення і ві людських якостей і навиків, естетичних і релігійних поглядів.
розвинута розумово і духовно особистість, яка весь час прагне до вдосконалення моральних якостей і отримання знань, завжди буде на крок попереду людей інертних і менш розумних та честолюбних, як в буденному житті, так і в кар’єрному плані. адже якщо у людини високі моральні принципи, якими вона не поступається, на роботі у неї фонтан ідей, і все завжди робиться нею якісно і вчасно, та окрім цього ще й постійно підвищує свій професійний рівень, таку людину цінуватимуть і поважатимуть.
моральні якості і розум завжди вважалися і вважатимуться почесними. у той час, як люди, які «стоять на місці» у своєму розвитку приречені пасти задніх.
щодо фізичного вдосконалення, то його кожен розуміє по-своєму. для чоловіків це, зазвичай, підтягнута фігура, здоровий спосіб життя, відмова від поганих звичок, накачані м’язи. для жінки це найчастіше струнка талія, гарний вигляд і здорове харчування. одним словом, це робота над вдосконаленням тіла і зовнішнього вигляду взагалі шляхом фізичних тренувань та зміцнення духу. усі ці кроки до досконалості знову ж таки потребують роботи над собою – тренування сили волі, фізичних вправ, відмови від звичних для людини речей.
всебічно розвинена особистість усе життя прагне до самовдосконалення – як морального, духовного і естетичного, так і фізичного, та професійного, і ніколи не припиняє працювати над собою.
правда, стимули у кожної людини для саморозвитку можуть бути різними. хтось може відстоювати свої ідеї та переконання, вважаючи самовдосконалення невід’ємним від існування людини процесом, для когось це спосіб довести щось комусь. є люди, яких усе життя стимулює до розвитку бажання побудувати успішну кар’єру або розбагатіти, а можливо людина просто сама по собі настільки честолюбна, що постійне самовдосконалення підтримує її в тонусі і робить щасливою.
у будь-якому випадку, розвиток особистості, кроки до підвищення рівня інтелекту, умінь та відшліфування моральних якостей, духовності завжди людині досягати успіху у житті, поваги оточуючих, вершин у кар’єрі, жити в достатку.
незалежно від того чи ви навчитеся грати в шахи, чи може розгадувати судоку, а можливо, вивчите нову мову – у будь-якому випадку це буде самовдосконалення. і так чи інакше, у житті вам може знадобитися все, що завгодно. тому, кожному з нас варто прагнути до більшого і працювати над собою, без цього неможливо бути успішним.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Установіть відповідність між односкладними реченнями та їхніми . види односкладних речень приклади 1 узагальнено-особове 2 означено-особове 3 неозначено-особове 4 безособове а традиційно жнива поділяють на два періоди – зажинки та обжинки (за в. скуратівським б терпкий холодний вітри мої кохані (в. сосюра). в надихай мене, поле, на спомини у пташиному синьому гомоні (л. зоряна). г вогонь вогнем не загасиш (нар. творчість). д в осінньому лісі пахне грибами, стиглими гру- шами, м’ятою, смородиною й сосновою хвоєю (за в. приходьком). 12. установіть відповідність між складнопідрядними реченнями й їхніх підрядних частин. види підрядних речень приклади 1 підрядне означальне 2 підрядне умови 3 підрядне причини 4 підрядне з’ясувальне а у таких лісових озерцях, якщо спека береться до справи всерйоз, вода вигорає швидко, як дитячий смуток (л. зоряна). б у прохолодній тиші чутно, як шелестить під ногами жухла трава й гупають об землю яблука (м. слабошпицький). в мальв стрімке пагіння тягнеться в світи, щоб усім на радість від землі до сонця золотаво-срібні струни протягти (о. лищенко). г мабуть, тому вподобав я дивитися на небо, що з-поміж усіх кольорів найдужче люблю синій (є. гуцало). д за селом звелися могутньою брамою два дуби, на плечi яких лягла кована блакить неба (за м. стельмахом)